Пам’ять святого Стефана нагадує, що шлях Христа — це шлях жертовної любові.

Віра, перевірена камінням і молитвою

На третій день світлого святкування Різдва Христового Церква з особливою пошаною звертає погляд до постаті святого Стефана — першого мученика, який засвідчив істинність віри в Христа не лише словом, а й власною кров’ю. Його пам’ять органічно вписується у різдвяний цикл, адже народження Спасителя вже від перших днів супроводжується вибором: прийняти Світло чи відкинути Його.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Святий Стефан увійшов в історію Церкви як першомученик, тобто перший, хто добровільно прийняв смерть за Христа. Сам термін «мученик» походить від грецького martýros — «свідок». У цьому слові прихований глибокий сенс: мучеництво — це не лише страждання, а передусім правдиве й безкомпромісне свідчення істини навіть ціною життя.

Окрім мученицького подвигу, Стефан був архідияконом — старшим серед семи дияконів, обраних апостолами для служіння у першій християнській громаді Єрусалима. Диякони були покликані допомагати апостолам у щоденних потребах Церкви, зокрема в організації спільних трапез любові — агап, під час яких звершувалася Євхаристія. Це служіння вимагало не лише організаційних здібностей, а й глибокої духовної зрілості та жертовності.

Святий Стефан вирізнявся серед інших особливою ревністю, силою віри та благодатними дарами. Через нього Господь творив чудеса і зцілення, а його смілива проповідь приводила багатьох до пізнання істини. Саме ця відверта й безстрашна проповідь стала причиною ненависті з боку релігійних провідників того часу.

Подібно до Христа, Стефан був поставлений перед судом. Його звинуватили в богохульстві, бо він відкрито свідчив, що Ісус Назарянин, розіп’ятий і воскреслий, є обіцяним Месією і Сином Божим. У своїй промові перед синедріоном архідиякон Стефан не виправдовувався, а викривав — докоряв за закам’янілі серця, лицемірство, переслідування пророків і вбивство Праведника.

Ці слова стали останнім свідченням істини, яке розлючений натовп не зміг стерпіти. Стефана вивели за місто і побили камінням. Навіть у хвилини смерті він наслідував Христа, молячись за своїх убивць і віддаючи душу в руки Божі.

Святий архідиякон Стефан прийняв мученицьку смерть зовсім молодим — маючи трохи більше тридцяти років, невдовзі після П’ятидесятниці. Його життя стало першою краплею крові, з якої почалася довга історія християнського мучеництва — історія вірності, жертовності та любові, сильнішої за смерть.

У день його пам’яті Церква нагадує кожному вірному: віра — це не лише традиція чи слова, а готовність свідчити правду Євангелія в будь-яких обставинах життя. Святий першомученику Стефане, моли Бога за нас.

МОЛИТВА ДО СВЯТОГО ПЕРШОМУЧЕНИКА І АРХІДИЯКОНА СТЕФАНА

Святий славний первомученику і архідияконе Стефане, ти першим із людей кров’ю своєю засвідчив істину Христову і вінцем небесним увінчався. Моли милосердного Бога, щоб подав нам твердість у вірі, чистоту серця, мужність у випробуваннях і любов до істини. Навчи нас служити ближнім у смиренні та не боятися свідчити про Христа словом і ділом, щоб разом із тобою прославляти Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Тропар святому першомученику і архідиякону Стефану, глас 4
Подвигом добрим подвизався ти, первомученику Христовий Стефане, і Спасителя відкрито проповідував, за що камінням був побитий. Моли Христа Бога дарувати душам нашим велику милість.

Кондак святому першомученику і архідиякону Стефану, глас 3
Учора Владика прийняв плоть заради нас, а нині раб виходить із плоті заради Владики; учора народився Цар, а нині раб побивається камінням; за Нього і вінцем увінчався першомученик божественний Стефан.

Джерело: Українська Православна Церква/Православна Церква України