Старший стрілець-вогнеметник Олександр Солонина, житель села Великі Кусківці, поліг 26 травня 2026 року поблизу Дробишевого на Донеччині, мужньо виконуючи бойове завдання із захисту України від російських окупантів

Трагічне й скорботне повідомлення надійшло до Борсуківської територіальної громади: 26 травня 2026 року на війні загинув Олександр Солонина, життя захисника УКраїни забрав ворожий обстріл.

Підтримати молитву

Воїн-земляк, 1987 року народження, був жителем села Великі Кусківці, він проходив службу на посаді старшого стрільця-вогнеметника. Олександр поліг під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дробишеве Краматорського району Донецької області.

«Вірний військовій присязі, воїн Олександр Солонина мужньо боронив Батьківщину», – повідомили у Борсуківській громаді та висловили співчуття матері, рідним, близьким, друзям і побратимам загиблого військовослужбовця.

Про зустріч тіла полеглого воїна Олександра Солонину та чин його поховання громаді повідомлять додатково.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Олександра Солонину стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував.

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Олександра як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.