Серце воїна-земляка зупинилося 30 січня. Світла пам’ять про захисника назавжди залишиться в серцях рідних та громади

Скорботне повідомлення про втрату воїна-земляка надійшло у Микулинецьку громаду: в госпіталі зупинилося серце захисника України Андрія Добровольського.

Непоправна втрата сталась сьогодні, 30 січня, в госпіталі помер військовослужбовець, житель села Дарахів, Добровольський Андрій Орестович 27.09.1972 р.н.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Добрий, світлий спомин про покійного захисника нашої Батьківщини назавжди залишиться у пам’яті рідних та усіх, хто знав його, любив та шанував. В Андрія Орестовича залишились сини, дружина, невістки, онучка, сестри і велика родина.

Жодними словами не вгамувати пекучий біль втрати та не загоїти рани в душі. Світлий спомин про земляка залишиться в наших серцях. Ми завжди будемо пам’ятати і шанувати подвиг наших земляків, які поклали своє життя, захищаючи територіальну цілісність та суверенітет нашої держави.

Висловлюю найщиріші співчуття сімʼї, рідним, близьким, друзям, побратимам Андрія Добровольського у зв’язку з цією непоправною втратою.

Низький уклін захиснику України. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас.

Низько схиляємо голову перед світлою пам’яттю загиблого Захисника України. У скорботі та молитві вшановуємо пам’ять вірного сина України.

Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях.

Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Андрія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.