Захисника України Сергія Малика, жителя селища Дружба, провели в останню путь після тривалої боротьби з хворобою — із живим коридором та лампадками

Микулинецька територіальна громада знову в жалобі: 13 травня 2025 року у лікарні після важкої хвороби відійшов у вічність захисник України Малик Сергій Євгенович, 30 липня 1983 року народження, житель селища Дружба. 17 травня воїн-земляк «на щиті» прибув на вічний спочинок до рідної домівки.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Солдат Сергій Малик був водієм кулеметного взводу вогневої підтримки військової частини. Він був призваний до лав Збройних сил України Тернопільським ТЦК. Шлях Сергія був сповнений мужності та відданості Україні, він гідно ніс службу, залишаючись вірним присязі та побратимам.

Зустріч траурного кортежу з тілом Сергія Малика відбулася у вчора в селищі Микулинці, а потім кортеж рушив до селища Дружба. Мешканці створили живий коридор з лампадками, щоб гідно зустріти воїна та віддати йому останню шану. Прощання у Теребовлі розпочалося зустріччю на перехресті біля греко-католицької церкви святого Миколая. Парастас відбувся 17 травня 2025 року о 20:00 год за адресою: м. Теребовля, вул. Чорновола, 10. Чин похорону відбув сьогодні, 18 травня, о 14:00 годині за тією ж адресою: м. Теребовля, вул. Чорновола, 10.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Висловлюємо найщиріші співчуття сімʼї, рідним, близьким, друзям, побратимам Сергія Малика у зв’язку з цією непоправною втратою. Нехай Господь дасть сили пережити цей біль, а Герою дарує вічний спокій. Низький уклін захиснику України. Пам’ять про його жертовність і відвагу залишиться в наших серцях назавжди.

Гірко і боляче, що ми щодня втрачаємо золоте покоління… Війна — це одне з найбільших лих, яке може спіткати людство. Війна не тільки руйнує наші міста, села, домівки, але й ламає долі людей, змінює їхнє сприйняття світу і найгірше — забирає життя… Але Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях. Хай Господь дарує Царство Небесне та вічний спокій його душі!

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Сергія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.