У цей день Православна Церква вшановує пам’ять святих мучеників Христофора, Феони та Антоніна, які віддали своє життя за віру в епоху переслідувань християн. Їхній подвиг та віра стали прикладом стійкості й відданості.

Історія життя та мучеництва вірних воїнів

19 квітня Православна Церква молитовно вшановує святу пам’ять мучеників Феона, Христофора і Антоніна.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Незліченна кількість трагедій розігралася в Нікомедії в 303 році за царювання імператора Діоклетіана. Це був рік масових страт великої кількості християн. Не щадили нікого, ні дітей, ні жінок, ні старих, ні навіть власних відданих служителів.

Діоклетіан нещадно розправлявся з найкращими воїнами своєї армії, як тільки на них падала підозра у прихильності християнської віри. У цей час постраждав один із видатних і сміливих полководців Діоклетіана, офіцер на ім’я Георгій, який увійшов в історію як Георгій Побідоносець. Його страта потрясла тоді багатьох. Він з такою стійкістю та міцною вірою відкинув усі пропозиції про компроміс під час суду, що присутні під час цих судових змагань не лише ставали свідками його подвигу, а й послідовниками його віри.

І сьогоднішні мученики тому пряме підтвердження. Сьогодні день пам’яті святих Христофора, Феони та Антоніна, які постраждали у 303 році за Діоклетіана в Нікомедії.

Вони були не просто високопоставленими римськими офіцерами, вони були особами, наближеними до самого імператора. На своїх стегнах вони носили золоті військові пояси, і складалися при Діоклетіані особистими списоносці, тобто. найближчими помічниками та охоронцями цезаря під час бойових дій.

У нас немає відомостей, чи були Христофор, Феона та Антонін особисто знайомі з Георгієм Побєдоносцем, але побічно можна припустити, що так, були. Принаймні всі його допити та муки, і навіть сама страта проходили перед їхніми очима. Можливо вперше вони побачили свого товариша по службі з такого боку, яка потрясла їх до глибини душі.

Відразу після страти Георгія всі троє скинули перед очима здивованого імператора золоті пояси та оголосили себе християнами. Жодні вмовляння та погрози не вплинули на їхню тверду позицію. Імператор був у такій люті, що наказав їх не просто страчувати, а страчувати непридатним для їх статусу чином.

Справа в тому, що, як правило, всіх військових і римських громадян стратили через усічення мечем. І така доля чекала і на трьох воїнів сповідників. Але Діоклетіан засудив їх до страшнішої і найганебнішої страти. Святих мучеників воїнів Христофора, Феону та Антоніна живцем спалили. Не лишилося навіть могили. Але у століттях залишилася пам’ять про їхній великий подвиг. Їхніми молитвами зміцни нас, Боже.

Молитва до Священномучеників Феони, Христофора і Антоніна

Боже отців наших, Ти завжди до нас Милосердний; не віддаляй милості Твоєї від нас, але молитвами їх у спокої направ життя наше.

Величання

Величаємо вас, святі священномученики Феона, Христофор і Антонін, і шануємо святу пам’ять вашу, бо ви молите за нас Христа Бога нашого.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія