Митрополит Епіфаній на Всеукраїнській прощі закликав згадувати полеглих, дякувати Богові за свободу і продовжувати шлях правди з вірою.

У день Успіння праведної Анни Україна молилася за загиблих воїнів та просила в Бога сили й миру

Свобода, освячена жертвою: молитва, яка єднає серця України

Село Лішня на Тернопільщині стало місцем, де пам’ять про полеглих Героїв перетворилась на спільну молитву народу заради майбутнього.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

25 липня 2025 року, в день Успіння праведної Анни, на Всеукраїнській прощі у меморіальному храмі, зведеному на її честь, пролунало слово Митрополита Епіфанія, яке стало духовною віссю цієї події. У ньому — смирення перед жертовністю українських воїнів, заклик до вдячності Богові, і віра в перемогу правди та світло воскреслої надії.

Цього дня разом з Предстоятелем Православної Церкви України молилися родини полеглих, військові, духовенство, віряни з різних куточків країни. Це було зібрання, де кожне серце відгукувалося на заклик: пам’ятати, молитися, вірити.

«Господь з нами — і ми з Ним переможемо»

У своєму слові Блаженнійший Епіфаній говорив не лише про втрати, а й про силу духу, яка не згасає, про свободу, як про Божий дар, що тепер пульсує в серцях мільйонів.

Молитва, звершена в день, коли згадують матір Пресвятої Богородиці — покровительку матерів і тих, хто в скорботі, — стала містком між земним болем і небесною надією.

«Ми боремося не лише за землю чи території. Ми боремося за правду. За свободу. За віру. За те, що дарував нам Господь. І Його шлях хоч і важкий, але ми його пройдемо — з Його допомогою», — прозвучало з вуст Митрополита.

Ця проща стала не лише церковною подією — вона стала духовним маніфестом. Тут пролунала не лише Літургія. Тут відбулося духовне єднання: воїнів, вдів, батьків, дітей, влади і простого люду. Тут кожна молитва була сльозою і надією, кожне слово — вдячністю.

Віримо, що Господь, Який провадить Свій народ крізь випробування, не залишить його і тепер. І що свобода, освячена кров’ю героїв, буде збережена та зміцнена у віках.

ДЖЕРЕЛО