ДНК-експертиза підтвердила загибель 24-річного молодшого сержанта, який вважався зниклим безвісти з червня 2025 року

Трагічну звістку сповістили на сторінці Фейсбук для Гримайлівської громади: експертиза ДНК підтвердила загибель 24-річного воїна-земляка Максима Ганчина, якого вважали зниклим безвісти з червня минулого року.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

«Розвідник-номер обслуги розвідувальної роти молодший сержант Ганчин Максим Вікторович, 2001 року народження, житель селища Гримайлів. Максим народився 10 квітня 2001 року, все його дитинство пройшло на рідній землі — у знайомих стежках, у теплі маминої усмішки. Він був справжнім другом, опорою для рідних. Не шукав кращого життя за кордоном, серцем і духом був вдома, в Україні. Спершу пройшов строкову службу. Та коли почалася війна, не вагаючись, підписав контракт. Він обрав шлях, де кожен день між життям і смертю. З початком повномасштабного вторгнення, Максим був на передовій. У березні був у відпустці, не знав, що востаннє приїхав побачити рідних. І знову дорога. Цього разу на Бахмутський напрямок. Його голос був спокійним, коли розмовляв з матір’ю. Як завжди, сказав, що все добре, що має йти на позицію й повернутися. Але молодий Герой не повернувся. 18 червня 2025 року, пропав безвісті… Час зупинився для рідних. Мати чекала звістки про сина», – пишуть у громаді.

Про зустріч жалобного кортежу з тілом полеглого за рідну землю захисника України Максима Ганчина буде повідомлено додатково.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Максима Ганчина стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Максима як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.