На другий день після свята П’ятидесятниці ми відзначаємо День Святого Духа, таким чином особливо вшановуючи третю Особу Пресвятої Трійці. В цьому випадку третя – не черговість, а унікальна Іпостась Бога, в усьому рівна Отцю і Сину за божественними властивостями. Дух Святий не є якоюсь безособовою силою чи проявом, Його дія таємнича, але виявляється вона в реальних, видимих плодах. Це засвідчується і Священним Писанням, і досвідом християнського життя.

Найпершим ПЛОДОМ Духа Святого є сама можливість віри в Бога, віри в Господа Ісуса Христа, Сина Божого і Спасителя. Через Духа Святого ми маємо можливість правдивої молитви до Бога та отримуємо те, що просимо на благо, як про це каже апостол Павло у Посланні до Римлян: «Дух підкріплює нас у немочах наших: бо ми не знаємо‚ про що молитися‚ як належить, але Сам Дух просить за нас зітханнями невимовними» (Рим. 8: 26).

Тож плоди Святого Духа – це результат впливу на людину спасительної Божої благодаті. В посланнях святих апостолів ми зустрічаємо згадки про такі плоди: доброту, праведність та iстину (Еф. 5: 9). У посланні до Галатів апостол Павло деталізує: «Плiд же духа є: любов, радiсть, мир, довготерпiння, доброта, милосердя, вiра, лагiднiсть, стриманiсть» (Гал. 5: 22 – 23). Плоди Святого Духа, по суті, є синонімами християнських чеснот, що складаються з людських зусиль і благодатних дій, які преображають, вдосконалюють людину.

Від плодів Святого Духа треба відрізняти Його ДАРИ, які є не благодатними настроями серця, а є видами служіння або діяльності людини на благо свого ближнього і Церкви. Апостол Петро у Першому посланні до коринфян зазначає: «Дари рiзнi, а Дух один i той же; i служiння рiзнi, а Господь один i той же; i дiяння рiзнi, а Бог один i той же, Який творить усе в усiх. Але кожному дається виявлення Духа на користь. Одному дається Духом слово мудрости, iншому – слово знання, тим же Духом; iншому – вiра, тим же Духом; iншому – дари зцiлення, тим же Духом; iншому – творення чудес, iншому – пророцтво, iншому – розпiзнавання духiв, iншому – рiзнi мови, iншому – тлумачення мов. Усе це творить один i той же Дух, надiляючи кожному осiбно, як Йому завгодно» (1 Кор. 12: 4 – 18).

До дарів Святого Духа належить також ієрархічне служіння в Церкві.

Але найвищим даром Святого Духа є дар ЛЮБОВІ, безцінний для користі ближнього та Церкви. Саме про цей дар святий апостол Павло говорить: «Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любови не маю, то я – мiдь, що дзвенить, або кiмвал, що бриньчить. Якщо маю дар пророцтва, i знаю всi таємницi, i маю всяке пiзнання i всю вiру, так що й гори можу переставляти, а любови не маю, – то я нiщо. I якщо роздам усе добро моє i вiддам тiло моє на спалення, а любови не маю, то нема менi з того нiякої користи» (1 Кор. 13: 1 – 3).

Тож сьогодні, коли ми разом зі всією Христовою Церквою особливо вшановуємо і прославляємо Святого Духа, просімо з вірою: «Царю Небесний, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси душі наші!». І за вірою нашою, за благоволінням Небесного Отця і за обітницею Сина Божого, Господа нашого Ісуса Христа, нехай благодать Всесвятого Духа перебуває з усіма нами!