У відповідь на виклики війни єпископ Віктор Бедь виступив із пропозиціями реформування капеланства та бронювання священнослужителів. Йдеться про створення ефективної системи духовної підтримки військових.

Гнучка модель капеланства для сучасної України

У розпал повномасштабної війни питання ролі Церкви та духовної підтримки суспільства набувають не лише морального, а й стратегічного значення. Саме в цьому контексті після робочої зустрічі в Ужгороді 9 квітня 2026 року єпископ Мукачівський і Карпатський Віктор Бедь виступив із системною ініціативою змін у сфері державно-церковних відносин.

Підтримати молитву

Зустріч, у якій взяли участь представники духовенства та керівник Офісу Президента України Кирило Буданов, стала майданчиком для обговорення гострих проблем, що виникають у процесі мобілізації та організації духовної опіки військовослужбовців.

За її підсумками владика Віктор підготував і направив до Офісу Президента України пакет пропозицій, які мають на меті усунути правові прогалини та зробити державну політику у цій сфері більш ефективною і збалансованою.

Системна проблема: між мобілізацією і служінням

Як зазначається у документі, чинна модель бронювання священнослужителів не враховує специфіку церковного життя. Формальна прив’язка до трудових відносин, складні бюрократичні процедури та залежність від капеланських квот створюють ситуацію, коли держава, з одного боку, потребує духовної підтримки війська, а з іншого — ризикує позбавити релігійні громади їхніх пастирів.

Це породжує напруження не лише серед духовенства, а й у суспільстві, особливо в регіонах із активним релігійним життям, таких як Закарпаття.

Канонічний статус — у центрі уваги

Ключовою ідеєю запропонованих змін є визнання канонічного статусу священнослужителя як основного критерію для бронювання. Це означає відхід від формального підходу та врахування реальної природи церковного служіння.

Такий крок дозволяє гармонізувати державне законодавство з церковною традицією і практикою.

Менше бюрократії — більше ефективності

Серед практичних пропозицій — суттєве спрощення процедур:
скорочення пакету документів;
перенесення обліку на рівень релігійних центрів;
спрощення підтвердження статусу священнослужителя.

Ці зміни покликані зменшити адміністративне навантаження і пришвидшити ухвалення рішень у критичних умовах воєнного часу.

Окремо — про капеланство

Особливу увагу приділено реформуванню системи військового капеланства. Пропонується створити змішану модель, яка поєднуватиме:
штатних військових капеланів;
діючих священнослужителів, залучених без обов’язкової мобілізації.

Це дозволить уникнути кадрового виснаження релігійних організацій і водночас забезпечити військових необхідною духовною опікою.

Перехідний період — без ризиків

Однією з найбільш практичних ініціатив є врегулювання так званого «перехідного періоду» між завершенням бронювання та його продовженням. Запропоновано, щоб у цей час територіальні центри комплектування не здійснювали мобілізацію священнослужителів за наявності відповідних довідок.

Це рішення покликане усунути правову невизначеність і знизити напруження на місцях.

Більше, ніж законодавство

Фактично йдеться не лише про зміну процедур. Пропозиції владики Віктора Бедя піднімають значно ширше питання — про місце Церкви у воюючій державі.

«Держава, яка воює, потребує не лише зброї — вона потребує духовної сили. А духовна сила неможлива без тих, хто її несе», — наголосив єпископ.

У час, коли українське суспільство проходить через глибокі випробування, такі ініціативи можуть стати важливим кроком до формування збалансованої моделі співпраці між державою і Церквою — моделі, яка здатна одночасно захищати країну і підтримувати її духовний фундамент.

ДЖЕРЕЛО