У неділю, 1 жовтня 2023 року, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відзначив Свято Покрова в Володимирському кафедральному соборі Києва. Під час богослужіння були підняті молитви за українських захисників, їх здоров’я, та за перемогу і мир для України. Проповідь на тему євангельського читання виголосив клірик собору протоієрей Іоан Київський.

Патріарх Київський відслужив літургію та молився за захисників і перемогу України

1 жовтня 2023 року, у неділю 17-ту після П’ятидесятниці, після Воздвиження, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі міста Києва. Його святості співслужило соборне духовенство.

Напередодні ввечері, 30 вересня, Патріарх Філарет відслужив у соборі всенічне бдіння.

За богослужінням підносились особливі молитви за наших захисників: за здоров’я і Божий захист українських воїнів, які боронять від окупантів нашу Батьківщину, за зцілення поранених та за упокій душ загиблих за Україну героїв.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Після запричасного стиха проповідь на тему євангельського читання виголосив клірик собору протоієрей Іоан Київський.

Богослужіння завершилося молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворним образом «Несподівана радість», під час якого Патріарх Філарет виголосив молитву про визволення України від нашестя чужинців, щоб Господь почув наші благання і подав Україні перемогу та мир.

У сьогоднішньому Євангелії, неділі після Воздвиження, ми чуємо таки слова Христа Спасителя: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде» (Мк. 8, 34). У цьому євангельському читанні Господь говорить нам про найголовніше, про той шлях, йти яким Він нас закликає. Шлях Христовий – єдиний Шлях Життя, бо всі інші шляхи – шляхи людські. Люди багато що пізнали, багато що завоювали, люди здолали хвороби, проникли в далекі, ледве доступні місця, спускалися на дно морське і піднімалися високо над землею. Але це не зробило людей кращими, щасливішими. І ми розуміємо, чому Господь каже ці слова: «Бо яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить?» (Мк. 8, 36). Подумаймо про це: чого б людина не досягла, якщо душа її в цей час не збагачується, не ушляхетнюється, не прояснюється, – усе буде марно. І ми зараз розуміємо це добре, дивлячись навколо себе, знаючи, що навіть матеріальне благополуччя не може зробити людей кращими. Потрібно, щоб дух оживотворявся Божою правдою – тоді людина буде щаслива.