У День пам’яті Україна згадує жертв минулих воєн та молиться за сучасних захисників.

Митрополит Епіфаній провів паралелі між трагедіями минулого і сучасною війною

У День пам’яті та перемоги над нацизмом Україна разом із цивілізованим світом схиляє голови перед мільйонами жертв Другої світової війни. Для українського народу ця дата давно перестала бути лише сторінкою історії — вона стала живим болем, який сьогодні набув нового трагічного звучання через сучасну війну.

Підтримати молитву

У своїх роздумах Митрополит Епіфаній наголошує: Україна знає ціну миру не з підручників чи архівів. Вона написана сльозами матерів, руїнами міст, долями мільйонів загиблих та скалічених війною людей. І сьогодні ця ціна знову оплачується кров’ю українських воїнів та мирних жителів.

Українська земля у ХХ столітті стала одним із головних театрів бойових дій Другої світової війни. Мільйони українців загинули на фронтах, у концтаборах, від голоду, репресій та окупаційного терору. Та історія, як наголошує Предстоятель Православної Церкви України, показує: зло ніколи не зупиняється саме по собі. Якщо воно не отримує належної відповіді, то повертається — з новими символами, але з тією ж ненавистю до свободи й людської гідності.

Саме тому сучасна боротьба України є значно ширшою, ніж боротьба лише за власні кордони. Сьогодні українські воїни стримують агресію, яка загрожує не тільки нашій державі, але й самим основам цивілізованого світу — праву народів бути вільними, жити без страху та насильства.

У своїх словах Митрополит Епіфаній особливо підкреслює, що пам’ять про війну не повинна перетворюватися на формальність або інструмент політичних маніпуляцій. Дні пам’яті та примирення — це не мовчазне примирення зі злом і не забуття злочинів. Вони є нагадуванням про відповідальність перед правдою та про те, що справжній мир неможливий без справедливості.

Ці слова сьогодні особливо близькі українцям, які щодня переживають повітряні тривоги, втрати рідних і біль війни. Водночас саме в ці дні особливо відчувається єдність поколінь — тих, хто боровся проти нацизму у минулому, і тих, хто нині боронить Україну від новітньої агресії.

Молитва за загиблих стала невід’ємною частиною цього дня. Українці згадують усіх, чиї життя забрала війна: військових і цивільних, дорослих і дітей, відомих і безіменних. Кожне ім’я — це окрема трагедія і водночас нагадування про те, наскільки дорогою є свобода.

Сьогодні Україна не лише вшановує пам’ять минулого, але й творить нову історію боротьби за людську гідність. І саме тому слова про мир набувають особливого змісту: мир не може будуватися на брехні, страху чи капітуляції перед злом. Мир народжується там, де є правда, мужність і готовність захищати життя.

Нехай Господь упокоїть душі всіх невинно загиблих, укріпить українських захисників і дарує нашому народові сили пройти шлях випробувань до справедливого миру та перемоги добра над темрявою.

ДЖЕРЕЛО