Святитель Порфирій – видатний діяч раннього християнства, який народився у Солуні, але прославився своєю місійною роботою в Палестині, де боровся проти ідолопоклонницьких практик і зміцнював християнську спільноту.

Життєвий шлях та діяльність великого заступника віри в городах Солуні та Газі

26 лютого Православна Церква розпочинає загальний тиждень. За новоюліанським календарем вшановуються святий Порфирій, архієпископ Газький (420), і мученик Севастіан (бл. 66).

НАШ ТЕЛЕГРАМ

26 лютого – день святителя Порфирія.

Святитель Порфирій, архієпископ Газський, народився близько 346 року в Солуні, в Македонії. Батьки його були людьми заможними, і це дозволило йому отримати гарну освіту. Маючи схильність до чернечого життя, в двадцять п’ять років він залишив батьківщину і відправився в Єгипет, де трудився на горі Нітрійській під керівництвом преподобного Макарія Великого. Там він зустрівся з блаженним Ієронімом. Разом з ним вирушив до Єрусалиму на поклоніння святим місцям, після чого оселився в Йорданській пустелі для молитовного подвигу.

Там святий Порфирій впав у тяжку недугу. Для зцілення він вирішив йти до святих місць Єрусалиму. Одного разу, коли він в повному розслабленні і забутті лежав біля підніжжя Голгофи, Господь відвідав Свого раба в сновидінні. Святий Порфирій побачив Ісуса Христа, що зійшов з Хреста і звернувся до нього зі словами: «Прийми це Древо і бережи його». Прокинувшись, він відчув себе здоровим. Слова Спасителя незабаром справдилися: Патріарх Єрусалимський посвятив святого Порфирія в пресвітерський сан і поставив хранителем Чесного Древа Хреста Господнього. У той час святий Порфирій отримав свою частину батьківського спадку – 4 тисячі золотих монет. Всі їх він роздав нужденним і на прикрасу храмів Божих.

У 395 році помер єпископ міста Гази (в Палестині). Місцеві християни відправилися в Кесарію до митрополита Іоанна з проханням поставити їм нового єпископа, який міг би протидіяти язичникам, що переважали в їх місті і переслідували християн. Господь вказав митрополиту поставити на це місце єрусалимського пресвітера Порфирія. Зі страхом і трепетом прийняв подвижник святительський сан, зі сльозами поклонився Животворчому Древу і відправився для виконання нового послуху.

У Газі він виявив всього три християнські церкви, а язичницьких капищ та ідолів – безліч. У той час трапилося бездощів’я і велика посуха. Жерці приносили жертви ідолам, але лихо не припинялося. Святитель Порфирій призначив для всіх християн піст, звершив всенічне бдіння і обійшов з хресним ходом все місто. Відразу ж небо вкрилося хмарами, загримів грім і пролився рясний дощ. Бачачи таке диво, багато язичників вигукували: «Один Христос є Бог Істинний!» Після цієї події до Церкви приєдналися, прийнявши святе Хрещення, 127 чоловіків, 35 жінок і 14 дітей, а незабаром і ще 110 осіб.

Однак язичники як і раніше гнобили християн, усували їх від громадських посад, обтяжували податками. Святитель Порфирій і митрополит Кесарії Іоанн вирушили до Константинополя, щоб просити захисту в імператора. Їх прийняв святитель Іоанн Златоуст і надав дієву допомогу. Святителі Іоанн і Порфирій були представлені імператриці Євдоксії, яка в той час чекала дитину. «Допоможи нам, – сказали єпископи імператриці, – і Господь пошле тобі сина, який запанує за твого життя». Вона дуже хотіла мати сина, бо раніше у неї народжувалися дочки. І дійсно, в імператорському сімействі, по молитві святителів, народився спадкоємець. У 401 році вийшов указ імператора про руйнування в Газі ідольських капищ і надання християнам привілеїв. Крім того, імператриця дала святителям кошти на побудову нового храму, який був побудований в Газі на місці найголовнішого капища.

Святитель Порфирій до кінця життя повністю затвердив християнство в Газі. За молитвами святителя відбувалися численні чудеса і зцілення. Протягом 25 років наставляв архіпастир словесне стадо і преставився в похилому віці, в 420 році.

Молитва до святителя Порфирія, архієпископа Газького, за глибокий та постійний мир та справедливу перемогу України у російсько-українській війні

Великий святителю Порфирію, архієпископе Газький, який своїм життям засвідчив відданість Церкві Христовій!

Вклоняючись перед тобою, наповнені повагою та безмежними сподіваннями на твоє благословенне молитовне заступництво в святому дні, коли Православна Церква відзначає твою святість, звертаємося до тебе з глибоким проханням про мир.

Святителю Порфирію, наставнику та молитовнику, доторкнися до нашого серця своєю благословенною рукою. Залиш невичерпну джерельну благодать на землях України, щоб мир та любов розцвітали в серцях наших співвітчизників.

Молимо тебе за глибокий та тривалий мир, за тепло та злагоду сердець наших братів і сестер. Зверни на нас увагу, наповни наше життя любов’ю до Бога та ближнього свого. Нехай кожна наша молитва стане голубкою, що несе справедливий мир та злагоду Україні.

Святителю милосердний, як ти пройшов свій життєвий шлях, несучи смиренно вагу віри, так і над нашою землею нехай засіяє світло віри, надії та любові. Перетвори наше серце схожим на твоє – віддане Любові і Христу. Моли Бога за нас, святителю Порфирію. Амінь.

Джерело – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія