Митрополит Епіфаній розглядає значення двох чаш Христа – євхаристійної і Гетсиманської, як символів єднання та страждань, закликаючи до спільного протистояння ворогам.

Роздуми митрополита Епіфанія про Євхаристію у Великий четвер

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Про дві чаші Спасителя ми згадуємо у Великий четвер. Дві чаші, два вічні символи. Одна чаша, яку подав Спаситель Своїм учням на Тайній вечері. Друга – прийнята Ним у Гетсиманському саду. Одна чаша єднання, інша – страждань. Одна приносить спасіння, інша провіщає смерть. Одну чашу Син Божий дав усім нам, іншу – залишив для Себе і випив її сповна…

У першому випадку йдеться про євхаристійну чашу, бо саме під час Тайної вечері Господь установив головне Таїнство Церкви – Євхаристію, або Причастя. «Ісус узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Мф. 26: 26 – 28). Причастя – саме слово говорить нам про те, що в цьому Таїнстві ми стаємо «частинками» єдиного, долучаємось до більшого. Це «чаша» нашого єднання у Христі.

Друга чаша символічно постає перед нами під час гіркої молитви Ісуса Христа в саду Гетсиманському, напередодні зради Спасителя Іудою. Він сумував і тужив, «упав Він долілиць, молився і говорив: Отче Мій! Якщо можливо, нехай обійде Мене чаша ця; втім, не як Я хочу, а як Ти» (Мф. 26: 39). І вдруге, і втретє молився, кажучи: «Отче Мій! Якщо не може чаша ця обминути Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде воля Твоя» (Мф. 26: 42). Це гірка чаша зради, випробувань, страждань, болі. І Син Божий за волею Отця заради всіх нас випив її до дна.

Донині євхаристійна чаша єднає християн світу, саме в цьому Таїнстві відбувається благодатне єднання людини з Богом в усьому її єстві – єднання духовне і єднання фізичне. Без Євхаристії не може бути Церкви. Невипадково апостол говорить, що Церква – це тіло Христове. Це не просто організація, це боголюдський організм. І щоби зберігати живу єдність з ним, ми і беремо участь у Тайній вечері, яка містичним чином перевищує все тимчасове, людське, зрозуміле. Причащаючись Тіла і Крові Христових, ми не повторюємо Тайної вечері, ми її продовжуємо.

Тоді, під час Тайної вечері, апостоли поруч з Ісусом Христом не були єдиними, вони сперечалися: за місце поруч Спасителя, за те, хто з них має вважатися за більшого, за те, хто з них Його зрадить… Але Господь всіх покликав до чаші причастя. Євхаристія – це справжні ліки від розділення, і вони нам всім зараз дуже потрібні. Аби єднатися навколо правди, і разом, зміцнені духовно і тілесно, протистояти ворогу невидимому – темному духу злоби, та ворогу видимому – чужинцям, які прийшли з бажанням знищити нас.