Марко залишив Церкві Євангеліє, що промовляє до кожного серця силою Христової любові.

Його шлях — це дорога жертовності, апостольства і вірного служіння Істині

Святий Марко — апостол мужності та живої віри: пам’ять про євангелиста, котрий говорив серцем

У день вшанування святого апостола і євангелиста Марка Православна Церква звертає наш погляд до одного з найвірніших послідовників Христа — людини, яка своїм життям, словом і Євангелієм запалила вогонь віри, що горить уже понад дві тисячі років.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Святий Марко не був одним із Дванадцяти апостолів, проте став живим свідком і проповідником сили Воскреслого Христа. За церковним переданням, саме він був юнаком, що стежив за подіями у Гетсиманському саду в ніч зради. Його присутність у ключові моменти Христової муки і його подальша вірність — це приклад для кожного християнина: не зраджувати навіть тоді, коли страшно, не тікати, коли важко.

Марко супроводжував апостолів Варнаву і Павла, а згодом став учнем і перекладачем апостола Петра. Саме завдяки цьому зв’язку він залишив нам безцінний скарб — Євангеліє від Марка. Його благовістя — лаконічне, динамічне, сповнене сили та живої присутності Христа. Це слово, яке не залишає байдужим. У кожному рядку — милосердя, істина, перемога Божої любові над гріхом і смертю.

Не випадково святого Марка зображають із левом — символом могутності, гідності та незламної віри. Його постать промовляє до сучасного світу: Христос живий, і Його перемога — не міф, а реальність. Реальність, яку потрібно нести — у ділі, у слові, у серці.

Святий Марко помер мученицькою смертю в Олександрії, залишивши Церкві не лише Євангеліє, але й приклад повного довір’я Богу. Його життя — як заклик для нас бути вірними й сильними навіть серед випробувань, нести світло Євангелія і не ховати віру в тіні.

Хай приклад святого Марка укріплює кожного з нас у щоденній боротьбі за істину, надихає не здаватися перед страхом і вчить з любов’ю служити Христу — до останнього подиху.

Молитва до святого апостола та євангелиста Марка

О, славний апостоле Марку, який віддав душу за Христа і поживив Його кров’ю! Вислухай молитви й прохання твоїх дітей, які приносять до тебе сьогодні з серцем скорботним. Ми, грішники, засліплені беззаконнями, вкрилися бідами, як хмарами, і занедужали від відсутності доброго життя. Ми не можемо протистояти хижакові, котрий намагається здобути спадок Божий. О, могутній! Візьми наші слабості та не покинь нас, нехай ми ніколи не відділимося від Божої любові, а ти, мудрий молитвенику, захищай нас своїм твердим заступництвом. Нехай Господь, за твоїми спасительними молитвами, знищить гріхи наші і з усіма святими благословить нас Царством і союзом Його Агнця, Йому слава й поклоніння на віки віків. Амінь.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія