Митрополит Епіфаній звертається до християн з закликом до єдності, оглядаючи причини та наслідки поділень між ними. Він підкреслює важливість однодумства у вченні та сповідуваній вірі, нагадує про значення єдності християн як відображення єдності Святої Тройці. Проповідь закінчується закликом зберігати правдиву єдність, слідуючи вченню апостола Павла.

Проблема поділень серед християн: причини та шляхи єднання

Ми живемо в час, коли між християнами існує безліч розділень. Одні з них тривають багато століть, або навіть і понад тисячоліття. Інші виникли в наш час, на наших очах. Одні мають причину у серйозних і глибоких відмінностях віровчення та практики християнського життя. Інші живляться з цілком суб’єктивних оцінок, коли якась спільнота гуртується навколо шанованої ними особи наставника, вважаючи, що лише він один сповідує правильну віру, а всі решта – помиляються.

Є між християнами поділ за узагальненою ознакою сповідання – православного чи інославного. Але і серед православних є розділення, найбільш болючим з яких для нас є те, що спровоковане Московським патріархатом, який в Україні протягом десятків років пропагує між православними ворожнечу, подібну до ворожнечі між юдеями і самарянами.

Все це нам відомо і не може нас не засмучувати. Бо апостол Павло вчить нас іншому: «Благаю вас, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви говорили одне i не було між вами розділення, а щоб ви з’єднанібули в одному розумінні та в одній думці» (1 Кор. 1:10). Отже, Писання закликає християн бути єдиними в думці, у вченні, яке вони сповідують, бути єдиним зібранням навколо Христа, більше того – бути єдиними так, як всі частини тіла складають його єдність, не маючи окремо власного життя.

Спаситель, йдучи на хресні страждання і смерть, у молитві до Отця Небесного благав: «Щоб усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине, – щоб увірував світ, що Ти послав Мене. І славу, яку Ти дав Мені, Я дав їм: щоб були єдине, як і Ми єдине; Я в них, і Ти в Мені; щоб вони були звершені в єдності» (Ін.17:21-23).

З цих слів апостольських, які були згадані, і зі слів Самого Господа ми розуміємо, що єдність, до якої покликані християни, перевершує всякий інший вид єдності. Це не просто єдність організації, єдність традицій чи ще щось подібне. Єдність християн відображує єдність Святої Тройці і має основу саме в ній – в єдності Божества.

Бог іменує Себе Істиною. Бог єдиний і тому істина, вчення і одкровення Його – єдині. Тому благодать, яка подається від Бога людям – єдина, і єдиним є джерело нашого освячення та обоження. Як немає двох чи більше богів – так немає двох чи більше істин, бо якби істина розділилася, то вона перестала би бути істиною, маючи суперечність сама в собі.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Ми, як Православна Церква, зберігаємо і проповідуємо ту істину, яку отримали від Христа через апостолів та в якій утвердилися, бувши настановлені святими отцями. Як люди, ми можемо чогось не розуміти чи в чомусь помилятися, але істина, яку зберігає повнота Церкви – незмінна і непомильна. Так само, як давні християни, ми можемо когось для себе вважати більш авторитетним наставником і проповідником. Але ніколи і нікого – в тому числі та в першу чергу самих себе і свої переконання чи уявлення – ми не можемо і не маємо права поставити вище за Христа.

Тож бажаю всім нам зберігати цю правдиву єдність, мати справжню однодумність між собою, «щоб усі ви – як навчає нас нині апостол Павло – говорили одне i не було між вами розділення, а щоб ви з’єднані були в одному розумінні та в одній думці».

З повним текстом проповіді можна ознайомитись на сайті Православної Церкви України за посиланням: bit.ly/3DzOLYb