Життя архімандрита Гавриїла стало прикладом жертовного служіння Богові та Україні.

Священнослужитель ПЦУ та військовий ЗСУ помер після тяжких опіків

Православна спільнота України з глибоким сумом сприйняла звістку про відхід до Господа клірика Православної Церкви України, архімандрита Гавриїла (Ольховського) — військовослужбовця Збройних сил України, помічника капелана та багаторічного благочинного Свято-Успенської Святогірської лаври. Його життя стало прикладом жертовного служіння Богові, Церкві та українському народові.

Підтримати молитву

9 березня отець Гавриїл отримав тяжкі поранення під час виконання обов’язків військовослужбовця. Опіки охопили близько 80 відсотків тіла. Упродовж п’яти діб лікарі в Україні та Німеччині боролися за його життя, однак врятувати священнослужителя не вдалося. Він відійшов до Господа, залишивши по собі світлу пам’ять як ревний пастир, монах і воїн.

У миру майбутній архімандрит мав ім’я Андрій Ольховський. У 24-річному віці, після служби мічманом на флоті, він обрав шлях чернечого подвигу та прийняв постриг у Святогірському монастирі Донецької області з ім’ям Гавриїл. У цій святій обителі він пройшов усі ступені монашого служіння — від послушника до благочинного лаври, несучи послух із ревністю та смиренням.

Упродовж багатьох років отець Гавриїл був одним із тих, хто зберігав духовне життя на Донеччині, підтримував братію та вірян у складні часи випробувань. Після початку повномасштабної війни він приєднався до Православної Церкви України та став на служіння разом із українським народом, поєднавши чернечий подвиг із військовим обов’язком.

Як військовослужбовець ЗСУ та помічник капелана, архімандрит Гавриїл духовно підтримував воїнів, молився разом із ними та розділяв усі труднощі фронтового життя. Його шлях став свідченням того, що справжнє служіння Богові нерозривно пов’язане зі служінням людям і Батьківщині.

Віряни, духовенство та побратими згадують його як людину тиху, але непохитну у вірі, уважну до кожного і готову до самопожертви. Його земне життя стало дорогою хреста, яку він пройшов до кінця з молитвою та надією на Господа.

Чин відспівування новопреставленого архімандрита Гавриїла відбудеться у храмі Святої Трійці в Києві. Про дату та час буде повідомлено додатково.

Молимось, щоб Милосердний Господь упокоїв душу раба Свого новопреставленого архімандрита Гавриїла в оселях праведних, де немає ні болю, ні печалі, ні зітхання, але життя безкінечне.

Вічна пам’ять воїну Царя Небесного і захиснику України.

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Анатолія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.