Експозиція розповідає історії двох українських дівчаток, які загинули від війни, але встигли залишити після себе світло.

У Києві відкрили виставку-маніфест до Дня захисту дітей — про Анну та Ніколь, які малювали надію посеред війни

Вони малювали Небо: у Києві відкрили виставку, присвячену дітям, загиблим від війни

30 травня 2025 року, напередодні Дня захисту дітей, у Музеї історії Михайлівського Золотоверхого монастиря відкрилася особлива виставка-маніфест під назвою «Вони малювали Небо…». Її мета — не лише вшанувати пам’ять загиблих українських дітей, а й звернути увагу суспільства на біль, який досі триває. Захід відбувся з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія. У відкритті взяв участь намісник монастиря — архієпископ Вишгородський Агапіт.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Ініціатором виставки виступила Міжнародна платформа «Дякую Серцем». В експозиції представлені малюнки та історії двох дівчаток — Анни Міщенко з Бучі та маленької Ніколь із Києва. Обидві дівчинки мріяли. Обидві малювали. І обидві загинули внаслідок російської агресії.

Анна, 14-річна мешканка Бучі, мріяла стати художницею. Весною 2022 року, під час спроби евакуації, її разом із батьками розстріляли й спалили в авто російські окупанти. Ніколь, 5-річна дівчинка з Києва, малювала веселку — як символ надії. У 2025 році загинула внаслідок влучання ракети в житловий будинок.

Ці дитячі обличчя стали символами незламного духу і крихкої надії. Їхні роботи – це погляд на небо знизу, крізь війну, через страх, але з вірою у світло.

«Вони малювали Небо… бо вірили у нього, навіть тоді, коли дорослі втрачали цю віру», — зазначив архієпископ Агапіт у зверненні до присутніх. Він закликав не лише пам’ятати жертв війни, а й робити все можливе, щоб більше жодна дитина не гинула від збройної агресії.

За останніми даними ООН, станом на травень 2025 року внаслідок повномасштабної агресії Росії проти України загинули щонайменше 669 дітей, 1 854 були поранені. Але за кожною цифрою — окрема історія, розбите життя, зупинене серце.

Виставка закликає до переосмислення. Вона про біль, пам’ять і відповідальність. Про те, що діти — це не лише майбутнє, а й сьогодення, яке ми повинні захистити.

ДЖЕРЕЛО