Волинь співає — Тернопілля молиться разом: у Луцьку відбувся Другий хоровий собор до 275-річчя Дмитра Бортнянського

Дорогі брати і сестри! Цього разу добра звістка прийшла до нас із сусідньої Волині. 10 жовтня 2026 року в кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку відбувся Другий Луцький хоровий собор. Подію провели з благословення Високопреосвященнішого Михаїла, митрополита Луцького і Волинського, керуючого Волинською єпархією Православної Церкви України. Великий концерт присвятили 275-річчю від дня народження Дмитра Бортнянського.

Чому ця подія близька Тернопіллю

Для тернополян владика Михаїл — не далекий архієрей із сусідньої області. Це людина, добре знана й шанована на нашій землі. Тут живуть і служать його рідні, тут він часто молиться разом із нами. Владику щиро запрошують на тернопільські церковні свята й заходи, і він не раз очолював богослужіння в наших храмах.

Є й ще одна духовна нитка, що єднає наші краї. Луцький кафедральний собор присвячено Святій Трійці. І в Тернополі височіє Свято-Троїцький духовний центр, освячений Предстоятелем Православної Церкви України. Тож коли під склепінням луцького Троїцького собору лунає молитовний спів, ми відчуваємо його як свій, рідний.

П’ять хорів під одним склепінням

Господарем собору виступив архієрейський хор «Оранта» луцького Свято-Троїцького собору. Його головний диригент, заслужений діяч мистецтв України Василь Мойсіюк, є автором ідеї проєкту. Разом з «Орантою» співали жіноча хорова капела «Глорія» Луцького педагогічного інституту під керівництвом Оксани Кобук і чоловічий хор «Аксіос» під орудою Олександра Марача.

Також виступив камерний хор «Кредо» луцької церкви Холмської ікони Богоматері, яким диригує Катерина Токало. Особливим гостем став камерний хор «Київ» під керівництвом народного артиста України Миколи Гобдича — одного з найвідоміших хорових диригентів країни.

Вела захід мистецтвознавиця Тетяна Новицька. Вона розповіла слухачам про хоровий концерт в історичному й культурному контексті — від давніх традицій до сучасного звучання.

Коли хори розмовляють між собою

Найбільша особливість Луцького хорового собору — антифонне виконання. Хори стоять у різних частинах храму і почергово відповідають один одному, ніби ведуть живу розмову. А у фіналі всі голоси зливаються в одне велике багатоголосся.

Наш народ добре знає цю мудрість. Так співають у селі на свято: спершу одна громада, потім інша, а наприкінці — усі разом. Так і Церква: багато голосів, але одна молитва.

«Луцьк здавна був місцем важливих зустрічей і діалогів — політичних, безпекових, церковних та культурних. Сьогодні ця традиція отримує ще один вимір — музичний», — наголосили організатори. Мета проєкту, за їхніми словами, — популяризація української та європейської музичної культури й утвердження Луцька як одного з центрів співочого мистецтва України.

Від Березовського до Станковича

Того вечора прозвучали найкращі зразки української духовної музики від XVII століття до наших днів. Хори виконали твори Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Артемія Веделя, Степана Дехтярева, Миколи Лисенка, Андрія Рачинського та Євгена Станковича.

«В атмосфері єднання, молитовності й високого мистецтва оживала наша багатовікова музична традиція», — поділилася враженнями присутня на заході народна депутатка України Ірина Констанкевич.

Завершився собор спільним гімном «Боже великий, єдиний» і многоліттям. Ці слова, що їх співає кожна українська родина, у цю мить звучали як спільна молитва всієї України.

Подяка від владики

Після концерту митрополит Луцький і Волинський Михаїл звернувся до учасників і гостей із подячним словом. Владика вручив благословенні грамоти всім колективам-учасникам, а Миколу Гобдича відзначив церковною нагородою.

Ірина Констанкевич вручила Василеві Мойсіюку Подяку Міністерства культури України за багаторічну працю і вагомий внесок у розвиток української культури. Микола Гобдич подарував колезі рідкісну нотну збірку творів Ганни Гаврилець.

Хто такий Дмитро Бортнянський

Дмитро Бортнянський народився 1751 року в Глухові. Він став одним із перших українських музикантів європейського рівня. Композитор, співак, диригент і педагог, він залишив по собі шість опер, фортепіанні сонати й камерні твори. Але найбільше серце народу торкнулася його духовна музика. Її й досі співають за Літургією в наших храмах — і на Волині, і на Тернопіллі.

Спів, що підтримує воїнів

Перший Луцький хоровий собор відбувся торік і був присвячений 280-річчю від дня народження Максима Березовського. Цьогоріч добра традиція продовжилася.

Під час заходу благодійний фонд «Ангар» збирав пожертви для Збройних Сил України. Тож кожен, хто прийшов послухати спів, долучився і до допомоги нашим захисникам.

Сьогодні майже в кожній родині Тернопілля і Волині хтось чекає рідних із фронту. Матері, дружини, діти щодня моляться за своїх синів, чоловіків і татів. Такі вечори нагадують їм: вони не самі. Уся Церква молиться разом із ними — і словом, і співом.

Щиро вітаємо волинських братів і сестер із цією світлою подією. Дякуємо владиці Михаїлу за благословення, а всім хористам і диригентам — за працю, що підносить серця до Бога. Хай Господь береже Україну, наших воїнів та їхні родини.