Стаття розглядає значення духовно-складової української національної ідентичності, відзначаючи роль молитви, української мови та героїзму в формуванні цієї ідентичності. Також, вона звертає увагу на важливість вшанування героїв, які віддали своє життя за свободу України, і наголошує на єдності та гармонії серед громадян.

Молитва, Мова, та Героїзм – Основи Духовної Спадщини

Україна, мати духовно-свята, несе в собі багатий спадок духовної складової, яка є невід’ємною частиною національної ідентичності. Вона проросла в нашій вірі, мові, культурі та історії.

Україна, це не просто територія на карті, це душа народу, яка живе в кожному серці. Молитва за Україну, як мати-святу, стає виразом нашої глибокої єдності з нею. Ми молимося за її блакить, її ниву, її славу і золотоглаву столицю.

Українська мова, яка є божественною, об’єднує нас і виражає нашу ідентичність. Її збереження і розвиток є однією з найважливіших складових національного самоусвідомлення.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Ми не забуваємо пам’ять та вдячність перед тими, хто віддали своє життя за волю України. Вони стали світлим прикладом мужності та самовідданості для нас всіх.

В цей день, коли ми звертаємося до Бога, молимося за нашу країну, за її майбутнє, за її єдність і мир. Нехай наша молитва об’єднує нас і нехай вона буде частиною нашої постійної згоди і гармонії.

Тернопільщина і її вірні парафіяни покладають квіти і підносять молитву на могилах справжніх героїв України, які віддали своє життя за свободу та незалежність. Їх мученицька кров стала символом національного героїзму.

Спільною молитвою та пам’яттю ми увіковічуємо їхні подвиги та вічну пам’ять цих незламних синів і доньок України. Нехай наша країна завжди розвивається в силі та єднанні, а ми, її громадяни, маємо силу зберігати і плекати духовний спадок, який нас об’єднує.

Молитва за Україну!

Україно, молюся за тебе,
Як за матір духовно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.

Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою златоглаву,
Що по груди в тополях стоїть.

Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроди твою калинову,
Від якої добрішим стаю.

Україно, молюся за пам’ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Промінь правди, щоб край заяснів.

Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
То нічого, що ми не безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.

Отче наш, у Твоїм часоплині
Все минає – ридай, не ридай.
Прости, Боже, гріхи Україні
І надалі грішити не дай.

Тернопільщина тужить і плаче співаючи. Парафія храму Преображення Господнього на
старому цвинтарі біля могили курінного Української Повстанської Армії Василя Процюка позивний “Кропива” та невідомих повстанців виконала молитву на Святу Покрову та в День Захисника України! Насолодіться молитвою від наших православних вірян, долучайтесь і Ви молитовно до увіковічення пам’яті синів і доньок України , що полягли -застрілені, зкалічені, спалені і посічені рашиською зброєю, полягли і своєю мученицькою кров’ю засвідчили любов до України! Вічна пам’ять молодим!