47-річний захисник України помер під час військової служби, а в рідному селі Кути його зустріли живим коридором шани

У Шумській громаді попрощалися із захисником України Анатолієм Васильком: у селі Кути відбулася церемонія поховання 47-річного воїна-земляка. Анатолій помер у лікарні 6 лютого 2026 року внаслідок погіршення стану здоров’я під час проходження військової служби.

Підтримати молитву

Анатолій Василько був випускником Шумського ПТУ, тривалий час працював у лісництві та будівельній галузі. До лав Збройних сил України він приєднався у 2024 році. Службу проходив на посаді водія-електрика обчислювального відділення у складі гірсько-штурмової бригади.

Чин похорону та заупокійну панахиду відправили у Храмі Святої Праведної Анни в його рідному селі. Поховали військовослужбовця на місцевому кладовищі. Односельчани та представники громади зустріли траурний кортеж живим коридором, віддаючи останню шану померлому воїну.

«Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Анатолія Василька стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Анатолія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.