Кривава війна забрала життя 23-річного тернополянина, командира розвідки Андрія Бердадіна. Випускник Західноукраїнського національного університету віддав своє життя у бою на Куп’янському напрямку, залишаючи по собі світлу пам’ять і біль утрати.

У запеклому бою на Куп’янському напрямку загинув молодий командир розвідки Андрій Бердадін

Кривава війна забрала життя 23-річного тернополянина. Жахлива звістка прийшла з передової – у запеклому бою з ворогом на Купʼянському напрямку загинув випускник Західноукраїнського національного університету, один з наймолодших командирів взводу розвідки Андрій Ярославович Бердадін.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

22 серпня 2024 року йому б виповнилося 24 роки. Він був дуже світлою людиною, красивим юнаком із глибоким поглядом та добрим серцем, яке до останнього удару було віддане Батьківщині. Так палко боровся за перемогу, так сильно вірив, що рідна земля буде квітучим раєм, а не руїною. Любив рідних, вболівав за побратимів, переживав горе інших як своє, жив й боровся до останньої краплини крові за Україну. Хоч було йому лише 23 роки, але душею і розумом був набагато старшим, зрілішим. Багато читав, роздумував й спілкувався. Йому довіряли, до нього прислухалися, його любили. Сам він не раз казав, що найкращих людей зустрів тут, на війні, серед побратимів.

Життєрадісний юнак від початку повномасштабного вторгнення був у самому пеклі війни, там, де найважче, там, де життя випробовувало на міцність і гарт. Його очі вже багато бачили, душа стискалася від пережитого, але розум приймав єдині правильні рішення. Незважаючи на сильну контузію, повертався знову на передову, бо казав: «Моє місце там!».

Війна забирає найкращих, але наші небесні Герої житимуть в наших серцях і душах, думках і спогадах доти, доки ми їх памʼятатимемо. Біль втрати ніколи не вщухне, а душевні рани не загояться, бо у засвіти полетіли птахами найрідніші…

У цей скорботний день, ми розділяємо біль родини й молитовно схиляємо голови, стоячи на колінах, перед Андрієм Бердадіним.

Нехай спочиває з Богом…