19 листопада Тернопільська громада вшановує пам’ять загиблих унаслідок російського удару по місту. Рік тому ракети влучили в житлові багатоповерхівки, і 38 людей, серед них восьмеро дітей, не повернулися до своїх родин. Сьогодні по всій Тернопільщині підноситься молитва за упокій їхніх душ.

Ніч, яка змінила місто

Уночі 19 листопада 2025 року росія завдала комбінованого удару ракетами й дронами по Тернополю. Ракети влучили в житлові будинки. Люди загинули у власних квартирах, багато хто — уві сні.

Одна з крилатих ракет Х-101 влучила в дев’ятиповерхівку. Майже сотня тернополян отримала травми. Рятувальники кілька діб розбирали завали, шукаючи живих.

Загинули 38 людей, і восьмеро з них — діти. За кожним іменем — недоспівана колискова, недоказане слово, порожнє місце за родинним столом.

День скорботи

Цього року 19 листопада в Тернопільській громаді оголошено днем скорботи та вшанування пам’яті загиблих внаслідок збройної агресії росії. До місця трагедії люди несуть квіти, лампадки й дитячі іграшки. Ця пам’ять — тиха, але дуже сильна.

Війна, яку росія розв’язала проти України ще 2014 року, давно прийшла в кожну хату. Вона забирає наших воїнів на фронті. А тієї ночі вона прийшла до мирних тернопільських родин, які просто спали.

Слово священника

Своє слово співчуття родинам загиблих сьогодні виголосив настоятель Ставропігійної парафії святих жон-мироносиць села Почапинці митрофорний протоієрей Роман Будзинський.

«Минув рік, але біль не став меншим. Є рани, які час не загоює. Їх може загоїти лише Бог», — наголосив отець Роман.

Священник нагадав про жон-мироносиць, які прийшли до гробу Господнього зі сльозами. Там вони почули ангельське благовістя: «Чого шукаєте Живого між мертвими?» (Лк. 24:5).

«Смерть не має останнього слова. Христос не обіцяв, що ми не будемо плакати. Але Він обіцяв, що сльози не будуть вічними», — сказав настоятель.

Молимося разом

Сьогодні ми молимося за упокій душ усіх невинно убієнних тернополян. Молимося за тих, хто вижив, але досі несе в собі біль тієї ночі. Молимося за рятувальників і лікарів, які рятували людей.

Особливо згадуємо в молитві родини наших воїнів. Вони щодня бояться за чоловіків і синів на фронті. І водночас знають, що ворог може вдарити по їхньому дому.

Хто бажає, може долучитися до молитви, подавши записку за упокій через онлайн-послуги на сайті єпархії.

Упокой, Господи, душі рабів Твоїх, невинно убієнних, у місці світлому, де немає ні болю, ні печалі, ні зітхання, але життя безконечне.

Вічна пам’ять!

Дні поминання спочилих знайдете в нашому церковному календарі, а молитви за упокій — на сторінці Тернопільської єпархії.