Митрополит Володимир розповідає про духовні практики, що допомагають у боротьбі зі злими духами.
Зцілення душі: молитва і піст як захист від зла
У Неділю 5-ту після П’ятидесятниці Блаженніший Митрополит Володимир свого часу звернувся до вірян з проповіддю, що торкнулася вічної боротьби між добром і злом. В основі його роздумів – євангельська розповідь про зцілення Ісусом Христом двох біснуватих у країні Гадаринській. Ця проповідь нагадує нам про реальність злих духів та їхній вплив на людство з самого початку.
Митрополит Володимир у своїй проповіді підкреслює, що злі духи існують у світі та продовжують творити свої згубні справи над людьми. З того часу, як злий дух спокусив Адама на гріх, людство впадає в численні пороки та злочини під впливом диявола, який, за словами Спасителя, є людиновбивцею споконвіку. У проповіді наголошується на тому, що біси не тільки спокушають людей, але й можуть вселятися в них, роблячи їх біснуватими.
У проповіді наводяться приклади з книг Святого Письма, які підтверджують існування злих духів. У книзі Буття диявол, з’явившись в образі змія, спокусив Єву, що призвело до гріхопадіння. У книзі Іова диявол спокушує праведного Іова, але не добивається від нього хули на Бога. Навіть Сам Ісус Христос під час сорокаденного перебування в пустелі зазнав спокуси сатани.
Митрополит Володимир нагадує, що Ісус Христос та Його апостоли виганяли бісів, демонструючи свою владу над ними. Він також зазначає, що хоча диявол є реальним істотою, з пришестям Христа нам не страшний диявол. Злі духи бояться Христа і тремтять перед Ним, що підтверджується їхнім страхом перед Богом та втечею від місць, де перебуває Бог.
У проповіді також йдеться про те, що для боротьби з дияволом необхідно одягнутися у зброю Божу. Молитва, піст, хресне знамення, ім’я Ісуса та читання Святого Письма є найсильнішою зброєю у духовній боротьбі. Священномученик Кіпріян, преподобний Іоан Ліствичник, авва Іов та інші святі отці свідчать про силу цих духовних практик у боротьбі зі злом.
Проповідь Блаженнішого Митрополита Володимира нагадує нам про важливість віри, молитви та духовної зброї у боротьбі зі злом. Сподіваючись на Бога та зміцнюючись благодаттю Святого Духа, ми можемо перемогти духів злоби та вийти переможцями у боротьбі за наше спасіння.
Проповідь Блаженнішого Митрополита Володимира у Неділю 5-ту після П’ятидесятниці: «Духи злоби»
Євангельська розповідь про зцілення Ісусом Христом двох біснуватих в країні Гадаринській, свідчить про те, що злі духи існують у світі й творять над людьми свої згубні справи. З того часу, як злий дух намовив Адама на гріх, скільки вчинено ним бід у світі. В які тільки гріхи не впадало людство, яких жахливих злочинів не скоєно при навіюванні й допомозі диявола, – цього за висловом Спасителя, людиновбивці споконвіку, який «наче лев, і шукає кого б пожерти»… Злі духи не тільки шкодили людині, спокушали її, але нерідко і вселялися в неї: тоді людина ставала біснуватою. Біснуваті, про яких ми чули з Євангелія, жили в печерах, де хоронили мертвих, вони були настільки люті, що ніхто не відважувався пройти біля того місця, де вони знаходилися.
В існуванні злих духів ми переконуємося із книг Святого Письма Старого та Нового Завіту, із свідчень святих отців та життєписів угодників Божих. В книзі Буття оповідається, як диявол, з’явившись в образі змія, спокусив нашу праматір Єву, яка порушила заповідь Божу і намовила до того ж праотця Адама. Тому-то диявол і називається людиновбивцею споконвіку — з самого початку.
В книзі Іова повіствується, що диявол, з попущення Божого, поразив Іова багатьма хворобами, але не добився з його уст хули на Бога.
Самого Спасителя під час сорокаденного перебування в пустелі було спокушувано сатаною, який хотів розпалити в Ньому нетерплячість, владолюбство, марнославство.
Бісів виганяв і Сам Христос Спаситель і Його апостоли.
Із Божественного Одкровення ми знаємо, що диявол — істота реальна, ірраціональна, має розум і волю. Як віра в Бога, в існування ангелів добрих, так і віра в існування злих духів є всезагальною в роді людському. Біси — це духи, вигнані з неба. Власна воля загубила їх, зла воля керує ними в їхніх злочинах.
Не кажучи вже про невіруючих людей, нам віруючим, дуже не хотілося б вірити в існування диявола. Завжди краще віриться в добро: Бог і ангели -істоти добрі й прекрасні, тому вірити в існування їх приємно й втішливо; а диявол і біси — істоти злі та шкідливі, тому вірити в їх існування — дуже неприємно, і нам хотілося б, щоб їх не було.
Ми мали б якесь право не вірити в існування злих духів, в минулому добрих, які згодом відпали від Бога і тепер навічно утвердилися у злі, якби навколо себе бачили одне добро і добрих людей, але ми бачимо і зло, і злих людей. Тому ми не можемо не вірити в істоту, яка повністю й безповоротно лежить у злі. Адже і серед людей зустрічаються такі вперті особи, що ніяка кара, навіть загроза смерті не в змозі примусити їх позбавитися від злих навичок і злочинних дій.
Злі духи по-різному шкодять людям і гублять необережних з попущення Божого. Тільки тепер, в часи нової благодаті, біси діють обережніше, ніж в той час, коли сила і влада їх над людьми не була ще знищена Христом і їм було значно просторіше у світі.
Біс завжди сильний нашою слабкістю. Тому слово Боже говорить: «Не давайте місця дияволові». Зло, гнів, пияцтво, лихослів’я, ненависть, скупість, срібролюбство, нечистота, блуд, лукавство, неправда й інші вади людські можна впевнено назвати біснуванням, а носіїв цих пороків — одержимими або біснуватими. Звідки може в людині взятися стільки таких вад? Очевидно, від диявола, котрий є початком усякого зла. «Хто чинить гріх, той від диявола, бо спочатку диявол согрішив».
Господь наш Ісус Христос прийшов у світ, щоб зруйнувати справи диявола і перемогти його з усім його воїнством: «Для цього-то і явився Син Божий, щоб зруйнувати діла диявола».
З пришестям Христа нам не страшний диявол. Біснуваті, побачивши Христа, кричали: «що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? прийшов Ти сюди передчасно мучити нас». Отже, Ісус Христос — це мука для злих духів. Вони добре знають, що після Страшного Суду будуть навіки кинуті в пекло. їм хотілося б принаймні, хоч до суду мати повну волю у світі й панувати над людьми. Про те, що вони не мають такої влади, що вони завжди знаходяться у повній покорі у Бога, Господь показав на прикладі вигнання їх з біснуватих людей. Коли злі духи побачили, що Христос хоче вигнати їх з чоловіка, почали просити у Нього дозволу увійти в стадо свиней, що паслося. Виходить, що навіть такій тварині, як свиня, злі духи не можуть пошкодити без попускання Божого.
Якщо Христос страшний для бісів, якщо вони тремтять перед Богом — то значить вони не можуть бути там, де знаходиться Бог, вони втікають звідти. Якщо в нашій душі буде Бог, то злі духи також будуть втікати від нас, як від вогню.
Для боротьби з дияволом необхідно одягнутися у зброю: «Одягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських,… а понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого… і меч духовний, що є слово Боже».
Краща зброя для боротьби з дияволом — молитва і піст. Цей рід, сказав Господь про бісів, виганяється не інакше, як молитвою і постом.
Біси говорили священномученику Кіпріяну: «Ми не можемо дивитися на хресне знамено, воно, як вогонь, опалює нас і відганяє». Іменем Ісуса завжди бий ратника», — тобто бісів, — учить преподобний Іоан Ліствичник. «Нема сильнішої і міцнішої зброї у духовній брані від Ісусової молитви», — свідчить авва Іов. «Демони не відважуються наблизитися до того, хто веде бесіду з Богом», — віщає Симеон Новий Богослов. Читання Святого Письма — це великий захист від гріха, вчить авва Єпіфаній, а блаженний Ієронім і преподобний Пімен говорять: «Думай постійно про що-небудь добре, щоб диявол завжди знаходив тебе зайнятим: доки людина перебуває в духовній роботі, ворог не може поразити його».
Наслідуючи приклад і вказівки доблесних воїнів Христових, сподіваючись на Бога і зміцнюючись благодаттю Святого Духа, ми можемо і зобов’язані вийти переможцями в боротьбі зі злом і ворогами нашого спасіння — духами злоби піднебесними.
Соц.медіа