10 грудня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Іоасафа Білгородського, представника козацького роду Горленків, який усе своє життя присвятив служінню Богу та народу.

Як син славного козацького роду став ревним служителем Господа та народним заступником

Святитель Іоасаф Білгородський (у миру – Яким Горленко) є одним із найшанованіших православних святих України, прикладом віри, духовної жертовності та любові до ближнього. Народжений 8 вересня 1705 року в старовинному козацькому місті Прилуки, він належав до славетного роду Горленків, які протягом поколінь служили рідній землі та народу.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Змалку Яким Горленко зростав у благочестивій атмосфері, яку сформувала його мати, Марія Данилівна, донька гетьмана Данила Апостола. Маючи талант до науки й глибокий потяг до духовного життя, у віці восьми років він вступив до Києво-Могилянської академії. Саме там молодий Яким почав усвідомлювати своє покликання до чернечого подвигу.

На 18-му році життя він вирішує остаточно присвятити себе Господу і вступає до Києво-Межигірського монастиря. У 1727 році його постригли в ченці з іменем Іоасаф. Своєю ревною молитвою, навчанням і аскетичним життям він здобув повагу серед духовенства.

Особливо значущою віхою у житті святителя стало його служіння на посаді ігумена Мгарського Спасо-Преображенського монастиря. За його керівництва монастир відродився, а нетлінні мощі святого Афанасія стали осередком паломництва. Владика Іоасаф невпинно працював для Церкви: відновлював храми, опікувався бідними, виховував духовенство у дусі моральності й любові до пастви.

У 1748 році Іоасафа призначили єпископом Білгородським. Прибувши на нову кафедру, він побачив занедбані храми та духовне життя, що потребувало оновлення. Святитель Іоасаф ревно взявся за працю: відновив храми, впровадив регулярні богослужіння та сприяв духовному зростанню єпархії. Його любов до пастви й прагнення до праведності стали прикладом для священиків та мирян.

Святитель Іоасаф Білгородський прожив лише 49 років, але його життя стало справжнім подвигом віри. 10 грудня Православна Церква вшановує його пам’ять як приклад святого життя, жертовності та служіння ближнім. Його духовний спадок і сьогодні надихає вірян до молитви та праведного життя.

Молитва святителю Іоасафу Білгородському

О, святий угоднику Божий, святителю отче наш Іоасафе! Ти був добрим пастирем свого стада і тепер, перебуваючи в небесній славі, не перестаєш молитися за нас, грішних.

До тебе припадаємо зі смиренням і любов’ю, просимо твого заступництва та допомоги. Вияви милість твою, святий угоднику Божий, над нами, що з вірою взиваємо до тебе.

Випроси у Господа нашого Ісуса Христа прощення гріхів наших, миру для душ наших і тілесного здоров’я. Благослови нашу землю і всіх, хто трудиться на благо Церкви та народу.

Просвіти серця наші любов’ю до Бога та ближніх, навчи нас жити праведно і благочестиво. Моли Господа за весь наш народ, щоб утвердився у вірі православній і досяг спасіння.

О, святий Іоасафе, не залишай нас у скорботах і напастях, будь нам швидким помічником і заступником перед престолом Всевишнього. До тебе з вірою і любов’ю молимось: молися за нас, святителю Божий, щоб Господь спас душі наші. Амінь.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія