Святитель Філарет Милостивий став символом жертовності та любові до ближнього, залишивши яскравий слід у християнській історії.

Як святитель Філарет став прикладом християнської любові та милосердя

1 грудня Церква вшановує пам’ять святителя Філарета Милостивого, видатного святого VIII століття, який своїм життям став прикладом доброчесності, милосердя та християнської любові.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Святий Філарет жив у часи Візантійської імперії та займався сільським господарством. Він відзначався особливою турботою про бідних, постійно роздаючи їм свої доходи. Його життя було побудоване на довірі до Божої волі та прагненні служити ближньому. Навіть коли через важкі обставини він утратив своє майно та опинився в бідності, Філарет не переставав допомагати іншим, зберігаючи любов і співчуття.

Життя святого кардинально змінилося, коли його онука Марія вийшла заміж за сина цариці Ірини, майбутнього імператора Костянтина VI. За свою вірність і доброту Філарет був призначений верховним комісаром, що дало йому можливість впливати на життя багатьох людей. Проте навіть у цьому становищі він залишався скромним і використовував свої можливості виключно для добра інших.

Своєю діяльністю святий навчав любити ближніх, брати участь у спільних богослужіннях та працювати для зміцнення Церкви. Його останні хвилини на землі пройшли у молитві, що стало завершенням життя, сповненого благочестя та служіння Богу.

Святитель Філарет Милостивий залишається взірцем християнської любові та жертовності, закликаючи кожного з нас служити ближнім і довіряти волі Божій.

Молитва до святого праведного Філарета Милостивого

О, предивний обранцю Божий, Філарете Милостивий! Амнії найщедріший хлібодавцю, Православ’я світильнику, Господа Бога рабе добрий і вірний! Ти бо всім серцем за Євангелієм пішов за Христом і даний тобі талант премудрий примножив: сиріт і убогих одягав і годував; подорожніх і убогих до свого дому приводив, скорботних і засмучених утішав, померлих і тих, що на стежках впали похованню віддавав; всім різним чином послужив, і так віру свою ти ділами показав.

О, святий угоднику Божий, не відкинь нас, що в скорботах життєвих знемагаємо і пристрастями гріховними опановані. У всі дні безнадійність і легкодухість хитають нашу віру, жорстокосердість і озлоблення томлять серця наші і охолоджують любов нашу; а честолюбство і нетерпіння псують душі наші, і так, як убогі, в ділах благих зубожіли. Ти ж, отче праведний, змилосердившись над нами, благай Христа Бога, щоб збагатив наші серця Духом Своїм Святим, зцілив душевні і тілесні недуги наші, і, як ниву спраглу, напоїв нас щедротами людинолюбства Свого; щоб віру, довготерпіння і милосердя твоє наслідуючи, ми у благочесті та чистоті пожили всі дні життя нашого.

Ще молимо тебе, преблаженний, коли настане час відходу нашого із життя тимчасового, підведи нас до покаяння нелицемірного, щоб ми з’єдналися із Христом Спасителем нашим через святі Його Таїнства і стали наслідниками Царства Небесного, де в радості святих і ангелів сподобилися і поклонятися і прославляти Трисвяте Ім’я: Отця, і Сина, і Святого Духа, на віки віків. Амінь!

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія