10 грудня українці згадують святого Амфілохія Почаївського – лікаря душ і тіла, захисника віри та народу.

Преподобний Амфілохій: святий нашого часу, що об’єднує віру і патріотизм

Сьогодні, 10 грудня, українці відзначають 130-річчя від дня народження великого святого – преподобного Амфілохія Почаївського, котрий лікував тіло і душу.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Преподобний Амфілохій, у миру Яків Варнавович Головатюк, народився 10 грудня 1894 року в селі Мала Іловиця на Тернопільщині. Його життєвий шлях став прикладом служіння Богу, народу та Батьківщині. Амфілохій був не лише відданим монахом і духовним наставником, а й лікарем, який допомагав у найтяжчі часи, зокрема, пораненим воїнам Української Повстанської Армії з воєнної округи Волинь-Південь.

Святий Амфілохій Почаївський відомий своєю безмежною любов’ю до людей, мудрістю та здатністю зцілювати як духовні, так і тілесні рани. Його подвиги та доброта принесли йому повагу ще за життя. Незважаючи на переслідування, він ніколи не зрікся своєї віри та допомоги ближнім.

Унікальність преподобного Амфілохія полягає й у його прижиттєвій святості. Багато сучасників пам’ятають його лагідний погляд і благословення, які випромінювали мир та любов. На старих світлинах він постає як істинний світоч Почаївської Лаври, небесний покровитель сучасних військових капеланів і бойових медиків, котрі відважно рятують життя на передовій.

Преподобний Амфілохій відійшов до Господа 1 січня 1971 року, але його святість, як і раніше, об’єднує українців у молитві. У 2002 році він був канонізований. Сьогодні він є символом незламності духу, вірності та любові до свого народу.

Святий отче Амфілохію, моли Бога за мир, зцілення та перемогу України над ворогом!

Молитва до преподобного Амфілохія Почаївського цілителя

О, всеблаженний отче наш Амфілохію, земний Ангеле і небесний чоловіче! Припадаємо до тебе з вірою й любов’ю і молимось тобі старанно: яви нам, смиренним і грішним, святе своє заступництво: бо через гріхи наші не маємо сміливості просити за потреби свої Господа і Владику нашого, але тебе, молитвеника благоприємного до Нього, маємо і просимо тебе з великою старанністю: випроси нам із благості Його благі дари для душ і тіл наших: віру правдиву, любов до всіх нелицемірну, у злостражданнях терпеливість, тяжко хворим – від недугів уздоровлення, тим, хто під тягарем скорбот і напастей падають, і в житі своєму впали у відчай, молитвами твоїми отримати скоре полегшення і визволення. Не забудь, блаженний отче, і обитель цю, в якій подвизався, і яка шанує тебе, але збережи її і всіх, хто живе і подвизається в ній, і на поклоніння до неї приходить, неушкодженими від спокус диявольських і всякого зла. Коли ж настане наш від тимчасового життя відхід і до Вічності переселення, не залиш нас без помочі твоєї небесної. Але молитвами твоїми всіх нас приведи до пристані спасіння і спадкоємцями всесвятого Царства Христового покажи нас, щоб оспівували і славили ми невимовні щедроти Людинолюбця Бога Отця і Сина i Святого Духа, і твоє з преподобним Іовом отцівське заступництво на віки-віків. Амінь.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія