Добро… світле і приємне відчуття, яке дарує усмішку та приносить радість. Іноді воно викликає завмирання серця. Добро – це як шматочок щастя. Творити добро не зовсім просто. Адже зараз в буремному світі багато людей думають, в більшості випадків, тільки про себе і свої інтереси, біжать у справах і не помічають тих, хто потребує допомоги. Але ж багатьом досить всього теплого слова, посмішки або просто співчуття.

Вчитися робити добро – гідна праця, тому що добро, зроблене безоплатно, потай, від чистого серця є високим проявом духовного способу життя і вчинків людини.

«Блаженніше більш давати, ніж братии». Думай про інших, а не тільки про себе. Віддавати ж не значить тільки передавати з рук в руки гроші або речі. Віддавати можна час, сили, знання, турботу, молитву.

Сьогодні 19 грудня. Зима… передчуття свята, відчуття чогось чарівного в морозному повітрі і, звісно, згадка про святого Миколая. Святість… Вона долає відстані між людьми і епохами. Різне мовне середовище, різний культурний менталітет не заважають людям через сторіччя безпомилково розпізнати святість і поклонитися їй. Найсвятіше добро те, яке творять таємно. Саме такою була святість Миколи Чудотворця.

Він хотів піти з мирського світу, щоб в чернечій самоті, ні на кого, і ні на що, не відволікаючись, служити Богу постом і молитвою. Але Господь, Який знає людину краще, ніж сама людина знає себе, вказав Миколі на інший шлях. Цей шлях полягав у піклуванні про паству і життя серед спантеличеного пристрастями натовпу. Так подвижник позбувся зовнішнього усамітнення і був змушений шукати усамітнення внутрішнього. Йому дано було зробити багато. Він сяє на весь світ і осяює історію всієї церкви.
Ім’я Миколи чудотворця або, як кажуть в народі, Миколи Угодника, чув кожен. Це найбільш шанований православний святий. Мільйони віруючих переконані, що саме цей святий чує молитви простої людини і допомагає їй в земному житті.

Читати далі…