24 липня відзначають пам’ять святої рівноапостольної княгині Ольги. Серед святих княгиня особливо шанована як перша жінка – володарка держави, яка першою від українського народу увійшла в Небесні оселі. Канонізували святу Рівноапостольну княгиню Ольгу у 1547 році.

Майбутня княгиня виховувалась в сім’ї язичників, однак батьки прищепили їй правила чесного й розумного життя, яких дотримувалися самі. В 903 році Ольга стала дружиною молодого князя Ігоря з роду Рюриковичів.

У 948 році князь Ігор обходив свої володіння та збирав данину,розгнівані древляни жорстоко стратили князя. Вбита горем княгиня мусила взяти владу у свої руки.

Літописці часто описують її як вродливу, енергійну, хитру й передусім мудру правительку. Піддані відчували її рішучість і державну розсудливість. Вона здійснила ряд реформ, створила так звані погости для стягування данини, запровадила регламентацію феодальних повинностей.

В 955 році Ольга прийняла Святе Хрещення від Вселенського Патріарха Феофілакта у Візантії.

У хрещенні Ольга отримала ім’я святої Олени. Повернувшись додому, свята Ольга зайнялася поширенням віри Христової серед народу Київської держави. Вона збудувала в Києві церкву в ім’я святителя Миколая, у Вітебську церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці, започаткувала встановлення придорожніх хрестів, які так і називаються Ольжиними.

Причастившись Святих Божественних Тайн 11 липня 969 року, свята Ольга померла.

Над нею було проведено чин християнського поховання. Про місце поховання в літописах нічого не написано. Відомо лише, що після спорудження рівноапостольним князем Володимиром Десятинної церкви, святі мощі княгині Ольги були урочисто перенесені до неї. Подальша їхня доля невідома.

Подвиг її полягав у тому, що бажала вона бути християнкою з доброї волі.
Степенна книга