У цій статті розглядається протистояння світла і темряви як символічний бій між добром і злом. Автор звертається до Біблії та історичного досвіду, щоб довести, що зло – це лише відсутність добра, а темрява не може перемогти світло. Він також робить посилання на сучасні події, зокрема на конфлікт з Росією, який розглядає як прояв темряви та беззаконня. Стаття закликає до підтримки світла і відмови від зла, нагадуючи, що лише через світло можна знайти шлях до миру, благополуччя і блага.

Відкриття істини через розділ світла і темряви

На підсвідомому рівні нам дискомфортно в темряві. Ми не бачимо, куди йти, наштовхуємося на різні перепони, відчуваємо підозру і страх, часто уява «домальовує» неприємні видіння, дивні обриси предметів тощо. Ми прагнемо хоч якось підсвітити собі шлях, йти на світло, де ми почуваємося спокійніше, впевненіше, затишніше… І це недарма, бо люди є творінням Божим, а «Бог є світло, i немає в Ньому ніякої темряви» (1 Ін. 1: 5).

Світло є одним з імен Божих, яке ми зустрічаємо в Писанні. Також Світлом іменує Себе Спаситель, Господь наш Ісус Христос, а Його служіння порівнюється зі світлом, яке відганяє темряву. Власне, видиме світло Бог творить вже у перший день, тобто воно з’являється на початку матеріального буття. «І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло. І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви» (Бут. 1: 3 – 4) – оповідають нам одні з перших рядків Біблії.

Cвітло, на відміну від темряви, було створене Богом, а відтак – заради блага і добра. Темрява ж не має Божественного початку, життя, власної природи існування. Темрява – це лише відсутність світла, і чим менше світла – тим більшою є темрява. Тому темрява і не має свого виміру, як має світло, і наука здатна вимірювати лише кількість, яскравість, швидкість світла, але не темряви.

Все це допомагає нам зрозуміти, що таке добро і зло (світло і темрява), що насправді існує лише добро, а зла як сутності не існує, бо зло – це лише відсутність добра. Саме тому зло не здатне до творення – воно лише руйнує вже сотворене, як хвороба руйнує тіло, як іржа сточує і «з’їдає» залізо, як гниття розкладає поживне, роблячи з нього непотріб.

Тому й шлях беззаконних – тобто тих, хто живе без Закону Божого, всупереч Його заповідям, без Світла – це темрява. Це шлях, де вони (насправді покликані до Світла, але свідомо Його відкинувши) блукають, спотикаються, падають, травмуються, бояться, озираються, виснажують і нищать себе.

Росія як держава стала уособленням темряви, імперією зла. А ті з її народу і її військо, що живлять і підтримують цю війну, – це беззаконники, які забули чи відмовились від заповідей Божих, від Світла. Вони чинять найтяжчі злочини проти людяності, вони вбивають і свідомо знищують своїх ближніх – з ненависті, заздрості, гордині, вседозволеності.

Але вони ніколи не переможуть, бо темрява не має життя. І Священне Писання, й історичний досвід імперських амбіцій, тираній та диктаторських режимів чітко доводять хибність і безперспективність цього згубного шляху, який просто веде в нікуди, в забуття й вічне осудження. Прокляття і немилосердну кару Господь обіцяє для слуг диявола, для душогубів і вбивць, бо вони полюбили зло і темряву. Але якою, здавалося б, глибокою не була ця темрява зла, божественне Світло руйнує і відганяє її. Бо так сказано про це у Писанні: «Світло в темряві світить, і темрява не огорнула його» (Ін. 1: 5).