Воїн, який понад два роки боронив рідну землю та мужньо боровся з наслідками важких поранень, відійшов у Вічність, залишивши по собі шлях честі, відваги й любові до Батьківщини

Озерянська громада у глибокій скорботі: 1 грудня 2025 року перестало битися серце захисника України Юрія Вікторовича Петрова, який не витримав важких поранень.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Юрій Петров народився 27 квітня 1989 року у селі Воробіївка Висиповецького старостинського округу. З початком повномасштабного вторгнення Росії Юрій присвятив своє життя захисту України. Протягом двох років він гідно ніс службу у Збройних Силах, проявляючи мужність та відвагу. На жаль, важкі поранення, отримані під час бойових дій, призвели до значного погіршення здоров’я та інвалідності.

Про це повідомили в Озернянській громаді. Церемонія прощання з воїном-земляком Юрієм Петровим відбулася сьогодні, 3 грудня 2025 року, о 10:30.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Юрія Петрова стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Юрія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.