Голова ГО “Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія” Наталія Шевчук поділилася спогадами про трагічну для УАПЦ смерть Предстоятеля Митрополита Київського і всієї України Мефодія Кудрякова та вшанувала пам’ять про велику людину, яка була вчителем, керівником, другом і надихала на свідоме життя.
Пам’ять про велику людину, яка надихала на свідоме життя – живе вічно
Вісім років тому моє життя радикально змінилося. Пішла з життя людина, яка була для нашого кола усім: вчителем, керівником, другом і просто особистістю, яка надихала на свідоме життя.
Сьогодні б нашому Митрополиту Мефодію виповнитись 74 роки якби не трагічна смерть 2015 року.
11 березня до воріт Кафедрального Собору Різдва Христового, що в Тернополі – з’їжджались владики, духовенство, друзі, рідні, державні, громадські, релігійні діячі з усіх куточків України щоб привітати дуже особливу для кожного людину, владику якого щиро поважали та любили.
Доки був живий Митрополит Мефодій, ніхто з нас — вузького кола його помічників та друзів — навіть не уявляв собі, що таке жити без нього. Блаженніший пішов з життя передчасно. Звісно, ми знали, що він тяжко хворий. І, безумовно, усвідомлювали, що навантаження, які він на себе брав, можуть вкоротити йому життя. Але ніхто з нас не думав, що все може трапитися так драматично і швидко.
Він пішов з цього життя так само, як жив: як справжній чоловік, що звик нікого не обтяжувати своїми проблемами. Все сталося так, ніби він помер унаслідок свідомого вибору: аби нікого не обтяжувати своєю хворобою.
Я щиро вдячна долі за те, що мені судилося співпрацювати та дружити з Блаженнішим Митрополитом Мефодієм. Владика мав свої, часом драматичні та складні стосунки з ієрархами УПЦ Київського та Московського патріархатів. Але владика Мефодій був поступливою людиною, а мрією усього його життя було об’єднання православних українців у лоні єдиної, визнаної світовим православ’ям та дійсно незалежної від Москви Православної Церкви.
Мрія всього життя Митрополита Мефодія здійснилась у 2018 році вже після смерті Його Блаженства. Та питання об’єднання православних сьогодні в Україні стоїть, які ніколи гостро, нажаль, велика частина православних українців, ще залишається у складі УПЦ (в єднанні з Московським Патріархатом) тож ми вірні автокефальної УПЦ/ПЦУ повинні зробити усе можливе щоб об’єднати навколо єдиної помісної церкви весь православний народ. Бо чого ще чекає сьогодні від нас душа Його Блаженства? Приємних слів на свою адресу?
Чи справжніх вчинків, які б допомогли нам, православним українцям, об’єднатися навколо єдиної Святої Церкви України? Владика Мефодій говорив:”Церква це місце, де відбувається боротьба за ідеї та концепції, а не місце де боряться за владу.” Обставини церковного життя мінливі. А ідеї, концепції продовжують жити протягом століть.” Прикро сьогодні особливо усвідомлювати, що особистості відходять. А ідеї, які вони захищали або виборювали, — залишаються в історії… Вірю і сподіваюся: Господь Ісус Христос прийняв владику Мефодія у Своє Небесне Царство, і наш Друг і вчитель перебуває зараз біля Престолу Господньої слави. Там, з погляду вічності та Божого Царства, все, що відбувається тут, на нашій грішній землі, бачиться вже інакше. У Царстві Божої слави немає боротьби за владу та першість. Там не панує дух суперництва.
Для мешканців Небесного Царства вже не важливо, хто тут, на землі, або там, на небі, має більшу честь або привілеї. Але для небесної Церкви так само, як і для нас, важлива церковна єдність. «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, — сказав Господь, — як будете мати любов між собою» (Від Івана 13:35). Будемо ж достойними учнями Христа Спасителя. Покриємо любов’ю усі наші непорозуміння та зробимо все від нас залежне, аби наша церковна спільнота якнайшвидше об’єдналася. І нехай в об’єднаній та помісній Українській Церкві ніколи не вгасає пам’ять про визначного борця за нашу церковну незалежність — вікопомного Блаженнішого Митрополита Мефодія.
Автор: Наталія Шевчук голова ГО “Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія
Дата: 11.03.2023 року Божого