Пам’ятаю, коли по завершенню середньої школи я вирішив вступити до духовної семінарії, однолітки тоді сприйняли це дуже по-різному. Але я дослухався до свого серця. Це був мій свідомий вибір. Озираючись назад усвідомлюю, що тоді став на шлях, вказаний мені Господом.

Дорогі випускники! Розумію, що зараз, вийшовши на життєве роздоріжжя одразу з-за шкільних парт, ви почуваєтесь – швидше за все – розгубленими. Адже важко визначитися в усьому розмаїтті порад, рекомендацій, настанов і можливостей.

Обираючи майбутній фах, дослухайтеся до свого серця, своїх прагнень, своїх бажань. Не відступайтеся від талантів, якими обдарував вас Господь. Хто як не ви знає, до чого насправді лежить ваша душа? Адже коли людина не лише має результат, але й відчуває радість від того, що вона робить, «бачить добре у всякій праці своїй, то це – дар Божий» (Еккл. 3: 13).

Приймайте рішення свідомо та не бійтеся помилитися у виборі спеціальності, яку згодом ви зможете змінити. Водночас пам’ятайте, що є речі, незмінні для всякого фаху і праці: чесність, працелюбність, взаємна підтримка. Аналізуйте свої помилки, щоби виправляти їх.

Земна життєва дорога нерозривно пов‘язана і зі шляхом до Бога. Шляхом направду вузьким, тернистим та подекуди кам’янистим, але – необхідним для подолання, бо він веде до вічності. Укріплюйте своє серце у вірі й правді, аби ця стежина вела вас до Господа, до вашого найкращого Друга й Порадника.

Від усього серця бажаю вам наснаги на цьому шляху та Божої підтримки в пошуку й здійсненні вашого покликання.

Джерело: Митрополит Епіфаній