Боєць із Сухівців, який з липня вважався зниклим безвісти, загинув у бою на Луганщині 16 липня 2025 року; громада готується до зустрічі та вшанування героя

У Скориківській громаді офіційно повідомили гірку і трагічну новину: підтвердили загибель бійця Андрія Вальківа, 1990 року народження, із села Сухівці.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Захисник України Андрій Вальків з липня 2025 року перебував у статусі зниклого безвісти. Він загинув у бою на Луганщині 16 липня 2025 року.

«На жаль, маємо сумну звістку. Підтвердилася загибель воїна-земляка Андрія Вальківа, який поліг, захищаючи Баьківщину», — йдеться в повідомленні громади.

Зустріч загиблого земляка-героя відбудеться затра, 19 листопада, о 12:30 — біля пам’ятника Ангела-Охоронця у смт Підволочиськ; о 13:00 — у селі Скорики.

Похоронний кортеж далі вирушить до рідного дому бійця в Сухівцях. День і час поховання оголосять додатково.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Андрія Вальківа стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Андрія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.