1 листопада 2025 року від важких поранень, отриманих на Донеччині, помер мужній захисник України, солдат 141-ої окремої механізованої бригади Тарас Мороз

Скориківська територіальна громада з глибоким сумом повідомляє про втрату мужнього воїна-земляка — Мороза Тараса Ігоровича, солдата 141-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

«Молодий воїн Тарас Мороз помер 1 листопада 2025 року від важких поранень, отриманих під час бойових дій на Донеччині, в районі населеного пункту Олександроград. Поранення, яких Тарас зазнав 5 серпня 2025 року, виявилися несумісними з життям. Попри тривале лікування, серце воїна зупинилося внаслідок отриманих травм. Завтра, 7 листопада 2025 року, о 13:00 у Підволочиську громада зустріне траурний кортеж і спільною молитвою вшанує пам’ять воїна-героя. Після молитви кортеж вирушить до села Скорики Скориківської громади, де по приїзді відбудеться похоронна відправа і поховання полеглого Захисника України», – йдеться у дописі Скориківської громади.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Тараса Мороза стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Тараса як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.