Святиня XVI століття під загрозою — іконостас розібрано, розписи знищуються. Петранюк-Тихон, відомий шахрайськими аферами, взявся за реставрацію цієї святині. Наслідки вже видно. Громада міста вимагає дій. Історія афер Тараса Петранюка тягнеться з Луганська, а тепер він «реставрує» головний храм Тернополя.

Віряни побоюються, що «ремонт» у храмі перетвориться на повільне нищення унікальної пам’ятки

Кафедральний собор Різдва Христового у Тернополі: святиня під загрозою «реставрації» від архієпископа Тихона

Кафедральний собор Різдва Христового в Тернополі — найдавніша культова споруда міста, пам’ятка національного значення XVI століття. Проте сьогодні вона опинилася в центрі скандалу: іконостас знято, частину стін і стелі із давніми розписами замальовано, а на місці автентичних вікон з’явилися пластикові вставки.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Журналісти «20 хвилин» на власні очі переконалися: усередині храму ведуться роботи, однак те, що відбувається, більше нагадує знищення унікальної спадщини, ніж її збереження. Продавчиня церковної крамниці підтвердила факт ремонтів, але деталей не надала.

Архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон (Тарас Петранюк) у коментарі журналістам заявив, що всі ікони з іконостаса зберігаються у його кабінеті, а сам іконостас нібито реставрують. Проте конкретних термінів і планів відновлення розписів чи завершення робіт він не назвав.

Це вже не перший раз, коли ім’я Тихона фігурує у скандалах. У 2010 році в Луганську довкола нього вибухнула справа з нібито підпалом храму Архістратига Михаїла, який, за версією ЗМІ, так і не горів — пожежу вигадали, щоб приховати фінансові махінації. Того ж року проти Петранюка порушили кримінальну справу за шахрайство в особливо великих розмірах. Він шахрайським шляхом заволодів 100 тисячами доларів, після чого втік із єпархії. У грудні 2010 року Священний Синод УПЦ КП позбавив його сану та заборонив у служінні.

Попри це, згодом Петранюк знову опинився на чолі нових єпархій. І ставши керівником Тернопільсько-Бучацької єпархії, він узявся за «реставрацію» однієї з найцінніших святинь міста. Проте замість фахового відновлення бачимо замальовані фрески, цементовані стіни й сумнівні заміни автентичних елементів на дешеві підробки.

Громада Тернополя стривожена: у соцмережах та листах до редакцій люди запитують, чи не стане ця «реставрація» черговим актом нищення, як це вже траплялося у Луганську.

Кафедральний собор Різдва Христового — не просто храм. Це духовне серце Тернополя, символ історії та стійкості міста. І тепер він став заручником діяльності людини з неоднозначною репутацією.

Містяни вимагають прозорості у роботах, залучення фахових реставраторів і контролю з боку держави. Бо йдеться не лише про споруду XVI століття, а про національну пам’ять, яку не маємо права втратити.

ДЖЕРЕЛО