Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним
Тернопільсько-Теребовлянської єпархії
Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

Дорогі браття і сестри!

Христос народився!
Славимо Його!

«Небо і земля нині торжествують –
Ангели і люди весело празнують!»
(українська колядка)

Небо і земля, ангели і люди прославляють сьогодні безмежну ласку Творця до роду людського, величають Його незкінченну  любов до нас, тому, що в народженні Сина Божого відкривається нам знову «велика тайна благочестя: Бог явився в тілі» (1 Тим.3,16) – говорить євангелист. «Нині Бог прийшов на землю, людина ж на небо вийшла. Нині, з природи невидимий, став видимий тілом через любов до людей, тому і ми прославляючи  виголошуємо: Слава Богові на Небі, і на землі  мир, що його дарував нам Твій прихід» (стихира  літійна) – співаємо в храмах, прославляючи Богомладенця.

Проте тихим і непомітним було пришестя у світ Спасителя.

Не було величі. Не було урочистої зустрічі Того, Хто є «сподіванням народів», надією  всього людства.

Недалеко від Віфлеєму, з південного входу в місто, за 200 кроків від джерела царя. Давида, серед кам’янистих скель знаходилась печера, в якій під час бурі та негоди пастухи зі своїми стадами знаходили  притулок. Усередині печери у скелястій стіні було висічене заглиблення, яке слугувало  яслами  для тварин. У цій убогій печері розмістилися святі мандрівники, «бо не було їм місця в гостинниці…» (Лук.2.7) 

І були вони самі серед нічної тиші,  далеко від суєти і тривог людського натовпу; одні, в невидимій присутності свого Творця.  У цій твердині скель опівночі Діва Марія «народила  Сина, свого Первістка і сповила Його, і поклала Його в ясла» (Лук.2.7).  Завіса таємничості прикривала колиску Сина Божого, тварини зігрівали Младенця своїм диханням, зоря на небі освічувала Новонародженого, ангели співали Йому колискову. У печері для худоби, у яслах для корму тварин лежав Христос, повитий пеленами. Лише бідні пастухи, що пасли вночі овечок, почувши благу звістку від ангелів,  поспішили до Царя, що спочивавав на соломі та мудреці-іноземці, ведені зіркою, здалеку прийшли вклонитися Йому. Всі інші спали. Спала земля  в ту далеку Різдвяну ніч – спить і сьогодні людство смертним сном, лише кровопролиття, епідемії та страшні потрясіння пробуджують декого, щоб вони озирнулися та вжахнувшись до чого приводить життя без Бога,  покаявшись, повернулись в Його обійми.

Велич таємниці втілення Творця не потребує зовнішньої грандіозності.  Найвища слава Божа виявляється ​​у Його великому смиренні, Його применшенні до людини; до пелюшок, до слабкості немовляти.  Вона проявляється в неосяжній любові до роду людського. « Так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує  в Нього, не загинув, а мав життя вічне»(Ів.3.16)– говорить св.ап.Іван Богослов. Отець Небесний посилає Сина Свого у світ – не судити світ, а врятувати; для того, щоб нерадісний, гіркий, осиротілий світ пізнав любов, повірив  у любов, відродився любов’ю. Отець посилає Сина, знаючи, що Він загине жорстокою смертю від рук тих, кого Він прийшов врятувати… Страшно буває йти на смерть; але хто виміряє любов Отця, що посилає на вірну смерть Єдину любов Свою?

«Серце рветься розповісти, але розум не знаходить слів і сльози не дають говорити, як сильно нас любить Господь,» – говорив один із сучасних  Афонських подвижників.

Слава Божа не потребує шанувальників. Від наших похвал вона не зростає.

Проте Спаситель милостиво приймає наші молитви і  поклоніння, і хвалу, і славу, бо в них  проявляються і наша любов до Нього, і це нас освячує , і щирі молитви наближають нас  до Господа.  

«Адже душа людська, будучи по своїй природі  християнкою» – як писав  один із найвидатніших ранньохристиянських  письменників  та теологів  Тертуліан: «завжди прагне єднання з Богом, носить у собі відчуття  спорідненості з Творцем. В Боголюдини-Христа вона знаходить сили для виправдання і святості. В тайні втілення Сина Божого людина пізнає себе саму, людей, світ і життя» .

Сердечно вітаю всіх вас із радісним святом Різдва Христового, новим 2022 роком та світлим Богоявленням. Нехай світло Віфлеємської зірки освітлює ваші душі, подаючи силу твердо і  сміливо йти шляхом Христовим.  Благодать новонародженого Спасителя, Його благословення і любов нехай завжди перебуває з усіма вами.

Христос народився!
Славимо Його!

+  Павло,
єпископ Тернопільський і Теребовлянський

Різдво Христове 2021/2022рр.