Різдвяне послання
Архієпископа Тернопільського і Кременецького Нестора
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву
та всім вірним Тернопільської єпархії
Дорогі браття і сестри!
Христос народився!
Ці слова різдвяного вітання для кожної людини в Україні є нагадуванням про свято, яке ми відзначаємо протягом цих зимових днів – земне народження Спасителя світу, Господа Ісуса Христа. Для віруючої людини, православного християнина, це вітання є першими словами канону свята Різдва, які ми починаємо співати на всенічному бдінні ще від свята Введення в храм Пресвятої Богородиці. Поступово готуючись до Різдва Христового, постячи і перебуваючи у молитві, ми налаштовуємо наші душі до достойної зустрічі земного народження Сина Божого. Але для багатьох людей ці слова є лише частиною щорічної традиції, як і саме свято Різдва є частиною новорічно-різдвяних свят, коли ми відпочиваємо, ходимо в гості до рідних чи друзів, їздимо на відпочинок чи спілкуємось у колі родини. І часто за ялинками, подарунками та піднесеним настроєм ми забуваємо про Того, Кому зобов’язані не тільки приводом для сьогоднішнього свята, а й можливістю відновити єдність з Богом та отримати спасіння.
Є традиція називати Різдвяні свята часом чудес і сповнення мрій. І, як правило, в якості чудес очікують вирішення життєвих проблем та здійснення бажань. Але для віруючої людини у цих словах криється глибший зміст.
Усі ми дуже часто чекаємо чуда. Але не для того, щоб укріпити свою віру, а щоб самі собою зникли проблеми, до вирішення яких ми не хочемо докласти зусиль. Щоб повернулося здоров’я, хоч ми про нього не дбаємо. Щоб з нами примирилися люди, у яких ми не хочемо просити пробачення. Але Бог не творить чудес у тих випадках, коли людина може самостійно подолати життєві труднощі. Особливо помилковим є очікування чуда, коли ми забуваємо про Бога, не хочемо жити за Його заповідями чи бути вірними дітьми Його Церкви, не збираємось очистити свою душу покаянням. Але очікуємо, що молитва у «потрібний момент» прикличе Господа, аби Він виконав наші бажання, а ми зі спокійною душею знову про Нього забудемо, щоб знову згадати про Нього за потребою. Бог є Любов (1 Ін. 4:8), але це не означає, що Він поблажливо ставиться до наших гріхів і вважає їх нормою тільки тому, що ми не хочемо з ними боротись. Господь допомагає людині найперше тоді, коли людина потрапляє в обставини, які вона не може подолати сама, але щиро звертається до Бога про допомогу.
Коли після створення світу наші праотці згрішили і відпали від Бога через порушення заповіді, то отримали обітницю, що Сім’я жінки зітре голову змія (Бут. 3:15). І сотні поколінь людство чекало сповнення цієї обітниці. Люди молили Бога і чекали Спасителя, Який звільнить людство від рабства диявола. Віра в прихід Христа і очікування сповнення Божого милосердя передавались від покоління до покоління. Люди не знали, коли це станеться і хто саме буде Спасителем світу, але вони довіряли Богові і вірили, що Він не залишить Своє творіння без допомоги, адже ніхто, крім Бога, не міг би здійснити Спасіння людства.
Жодна людина, якою б могутньою вона не була, і навіть всі люди разом не могли б перебороти владу диявола власними силами. Для цього потрібно було, щоб на землю прийшов Син Божий, об’єднав у собі і Божественну і людську природи і тим самим спас людину від загибелі. Людська природа була потрібна, щоб народитися на землі, взяти на себе гріхи світу і померти, як людина, а Божество було необхідне, щоб перемогти диявола, пекло й смерть і воскреснути з мертвих, тим самим подавши спасіння всьому світові. Саме в цьому полягає велике надприродне чудо Різдва Христового – Бог здійснив те, що людина не могла б зробити. Здійснив по Своїй любові, тому що ніколи не залишає Своє Творіння без опіки та допомоги. Але і для самого людства також було важливо пам’ятати про Божу обітницю і молитися про її сповнення.
Дорогі брати і сестри! Ми часто чекаємо чудес від Бога і молимось про них. Але дуже часто ми просимо в молитвах про побутові речі, які можемо здобути самі, та про справи, які можемо здійснити своїми силами. Часто ми забуваємо молитися про дійсно важливі речі – про перемогу українських воїнів над окупантом, про закінчення епідемії страшної хвороби, котра лютує у всьому світі, про те, щоб Господь направив український народ від пошуку матеріальних благ до любові до Бога, власної держави та власного народу. Крім того, треба пам’ятати, що часто Бог творить чудеса руками людей. І коли ми чинитимемо справи милосердя, будемо проявляти любов та допомагати нужденним і знедоленим в міру наших сил, будемо молитися за наших ближніх і навчати дітей вірити в Бога та чинити добрі справи для людей і для України, то світ щоденно буде мінятися на краще. У цьому і буде продовження чуда, яке відбулося у Вифлеємському вертепі понад 2000 років тому. Саме такі чудеса є наслідком Божого пришестя у світ. Адже Бог-Любов прийшов на землю, щоб примножити Свою любов між людей та, завдяки цій любові, спасти їх від прокляття гріха і смерті.
У дні Різдва Христового щиро вітаю зі святом духовенство Тернопільської єпархії та бажаю Божого благословення у служінні на благо Помісної Церкви та українського народу. Вітаю місцеву владу та бажаю, щоб Господь завжди вас направляв творити добро для людей. Вітаю наших захисників: воїнів і лікарів, які в цей нелегкий час бережуть життя та здоров’я жителів нашого краю. Вітаю українську молодь і бажаю духовного та інтелектуального зростання на засадах любові до Бога й України. Вітаю всіх православних християн нашої області і бажаю, щоб Господь обдаровував усіх нас Своєю милістю та щедротами.
Нехай Новонароджений Спаситель світу благословляє всіх нас та навчає робити добро, втілюючи в життя справжню християнську любов до Бога та до ближніх, і щоб, перебуваючи у цій любові протягом земного життя, ми прийшли до вічного життя з Богом. Амінь.
Христос народився, славімо Його!
Різдво Христове
2021/2022 рік
м. Тернопіль
Нестор,
архієпископ Тернопільський і Кременецький
Соц.медіа