Радониця – особливий день в православному календарі, коли вшановують пам’ять померлих та піклуються про довкілля. Стаття розглядає значення цього свята, його звичаї та важливість дбайливого ставлення до природи.
Значення та традиції свята Радониці
На дев’ятий день після Світлого Христового Воскресіння православні християни відзначають Радоницю, яку в народі також називають проводами, поминками, гробками. Це особливе загальноцерковне поминання всіх від віку спочилих християн.
Зауважимо, що саме в день Радониці у храмах звершується перша уставна Панахида (поминальна служба) після Великого четверга Страсного тижня.
Чому така назва цього дня? Бо Радониця – від слова «радість»: великодню радість ми маємо розділити не лише з живими, а також з нашими рідними, душі яких вже у вічності. Як ми можемо поділитися з ними пасхальною радістю? Насамперед, молитвою – як виявом нашої любові, турботи і пам’яті, а також добрими справами, милостинею.
Святитель Іоан Золотоустий закликає: «Намагаймося, скільки можна, допомагати померлим, замість сліз, замість ридань, замість пишних гробниць – нашими молитвами за них, милостинею та приношеннями, щоб таким чином і їм, і нам отримати обіцяні блага». Це також стосується і традиції з нагоди Радониці відвідувати місця поховання наших близьких, щоби вшанувати їхню пам’ять.
В поминальні дні, як і в будь-які інші, не варто влаштовувати на цвинтарях ніяких «застіль» з різними наїдками і тим більш з алкоголем. Кладовище – це місце спочинку тих, хто відійшов до Господа, а не місце відпочинку чи пікніків. Нагадаємо, що історично цвинтарем називалася освячена територія навколо православного храму, а, отже, поведінка на кладовищі, як і в храмі, має бути відповідною. Найбільшим виявом вашої пам’яті та любові до спочилих стануть молитва й справи милосердя, присвячені їм. Таке поминання і для ваших спочилих рідних, і для вас буде найбільш корисним.
Знову і знову закликаємо не приносити на могили штучних квітів, бо ця «довговічна краса» стає ще більш довговічною загрозою для нашої планети. Тканинні й пластикові квіти розкладаються у ґрунті десятки й сотні років, забруднюючи довкілля і становлячи загрозу для творінь Божих: рослин, тварин та людей. А спалення штучних квітів, які вже втратили свою зовнішню привабливість, забруднює повітря небезпечними речовинами. Відмовтесь від пластикових вінків! Принесіть будь-які зрізані живі квіти або висадіть біля могил рослини, які зеленітимуть і цвістимуть довший час, милуючи око і будучи корисними для нашого довкілля.
Понесімо ж на могили наших близьких не непотрібну їм їжу чи пиття, а щиру українську молитву, теплі, добрі спогади і любляче ставлення одне до одного – живих до живих і живих до спочилих.
Соц.медіа