У Київській православній богословській академії було представлено третє число журналу “Церква і суспільство”, присвяченого п’ятій річниці конституювання ПЦУ та отриманню Патріаршого і Синодального Томосу. Видання включає статті від різних авторів, що розглядають тему української автокефалії з історичних, культурних та психологічних поглядів.

Висвітлення п’ятої річниці Православної Церкви України та значення отриманого Томосу

У Київській православній богословській академії 18 січня 2024 року студентам та викладачам закладу вищої духовної освіти було презентовано третє число журналу «Церква і суспільство».

Модерував і виголосив вступне слово на презентації ректор Київської православної богословської академії протоієрей Олександр Трофимлюк. Далі перед учасниками зібрання виступили заступник директора Інституту церкви і суспільства, член редколегії Олександр Саган, викладач кафедри церковно-практичних дисциплін КПБА, відповідальний редактор часопису «Церква і суспільство» протоієрей Андрій Дудченко та один із авторів номеру, ректор Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика В’ячеслав Камінський.

Цей номер часопису присвячений п’ятій річниці конституювання Православної Церкви України та отримання Патріаршого і Синодального Томосу про її автокефалію. Значення цієї події для українського Православ’я важко переоцінити. Для тих, хто продовжував торувати шлях української автокефалії, який розпочався приблизно сто років тому, це стало довгоочікуваним визнанням. Для когось це дало можливість нарешті вивільнитися на свободу із задухи Московського патріархату.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Видання пропонує статті, автори яких з різних боків рефлексують над темою української автокефалії. Проф. Олександр Саган ретроспективно викладає історичні передумови проведення Об’єднавчого собору. Безпосередньо події, які передували скликанню собору, та його перебіг у Софії Київській описує один з його учасників проф. Андрій Смирнов.

Декому, особливо серед опонентів ПЦУ, досі незрозуміло, що Об’єднавчий собор був собором відновленої Київської Митрополії у складі Вселенського (Константинопольського) Патріархату, який відновив свою юрисдикцію над Україною рішенням свого Синоду від 11 жовтня 2018 р. Про історію передачі Москві права висвячення Київського Митрополита, яке наші північні сусіди стали трактувати як передачу юрисдикції, розповідає у історичній розвідці Костянтин Ветошніков.

За минулі п’ять років в ПЦУ відбулися певні реформи, серед яких найбільш відома календарна (цій темі було присвячено перший номер нашого журналу). Менше відомі виправлення в офіційних богослужбових текстах. Значення цих змін та їхню важливість пояснює прот. Андрій Дудченко.

Ті, хто досі не послідував Патріаршому і Синодальному Томосу та поки не долучився до ПЦУ, часом висувають теорію про нашу «неканонічність». Читач може ознайомитися зі статтею д-ра Васси Ларіної, інокині РПЦЗ та літургіста, яка спростовує подібну аргументацію

У цьому номері ви знайдете також багато відповідей на бліц-опитування до 5-річчя Томосу. Ми звернулися до церковних і світських лідерів думок, до науковців та громадських діячів, а також до молоді з проханням відповісти на питання про значущість Томосу для українського суспільства.

На завершення пропонуємо ґрунтовний матеріал грецького протопресвітера Н. Дулігеріса на пастирсько-психологічну тематику, який буде цікавий не тільки священникам. Наші духівники часто опиняються розгубленими перед питаннями та ситуаціями, які стосуються закоханості і сексуальності. Автор пропонує напрямок, на якому можна шукати відповіді.

Ознайомитися з журналом можна буде на сайті Інституту Церкви і суспільства, в бібліотеках богословських навчальних закладів України, а також, зокрема, в книжковій крамниці Михайлівського Золотоверхого монастиря.