16 серпня ми вшановуємо пам’ять святого преподобного Антонія Римлянина. Йому звертаються за допомогою при отруєннях та хворобах щелепи. Також святого вважають покровителем мандрівників, особливо тих, хто подорожує морем.

Антоній Римлянин народився в Римі в 1067 році в знатній та багатій родині християн. Батьки виховали сина в християнському благочесті. Юнак втратив батьків коли йому виповнилось сімнадцять років і став єдиним спадкоємцем статку свого батька. Він вирішив роздати частину спадщини бідним та знедоленим, а решту вкласти у дерев’яну бочку і пустити у море.

Після цього Антоній прийняв постриг в одному з пустельних скитів, де прожив двадцять років. Гоніння з боку латинян на православних змусило братію розійтися. Преподобний Антоній мандрував, переходячи з місця на місце, поки не знайшов на безлюдному березі моря великий камінь, на якому цілий рік прожив у пості і молитві.

Одного разу страшна буря зірвала камінь, на якому знаходився преподобний Антоній Римлянин, і понесла його в море. Під свято Різдва Пресвятої Богородиці камінь зупинився недалеко від Hовгоpода. Цю подію засвідчено в новгородських літописах. На тому місці преподобний Антоній заснував монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Наступного року рибалки виловили бочку зі спадком преподобного Антонія, пущену в море багато років тому. Вказавши, що знаходилося в бочці, преподобний забрав купив для обителі землі.

До наших днів зберігся собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці, збудований за життя преподобного в 1117-1119 роках відомим новгородським зодчим Петром, з фресковими розписами 1125 року. Через декілька років святитель Hіфонт Hовгоpодский поставив преподобного Антонія ігуменом монастиря.

Помер святий Антоній 3 серпня 1147, у віці сімдесяти дев’яти років. Мощі його були знайдені 1 липня 1597 нетлінними, і покладені в окуту сріблом раку. З того часу було засновано в пам’ять його хресний хід із Софійського собору, у першу п’ятницю після Петрова дня. При раці преподобного знаходилася гілка осоки, з якою Антоній приплив з Риму, тримаючи її в руці. Так він зображується і на іконах.