Дізнайтеся про справжнє значення та походження свята Преображення Господнього, яке в народі відомо як “Яблучний Спас”. Розкрийте зв’язок між цими двома назвами та пізнайте, чому правильне розуміння цієї події є важливим для християнської віри. Дізнайтеся також, чому освячення плодів у цей день має глибоке духовне значення та як воно допомагає нам вшановувати Господа за дари природи.

Розкриття сенсу та значення свята, яке у народі відомо як “Яблучний Спас”

19 серпня Православна Церква урочисто святкуватиме Преображення Господне. Однак, в народній свідомості утвердилася інша назва цього свята – Яблучний Спас.

Втім, чи правильно так називати свято, яке повʼязане з однією з найважливіших подій земного життя Христа і безпосередньо з нашим порятунком?

Чи може Спас бути «яблучним» і який звʼязок між Преображенням і яблуками?

Спасом в народі називають три літні свята, присвячених Господу. Якщо зі словом Спас все зрозуміло, – це скорочена форма від слова Спаситель, – то яке відношення мають до Нього яблука – не зовсім.

Річ у тім, що ці три свята відзначаються Церквою в самий розпал збору літнього врожаю. Згідно з давньою традицією люди у ці дні приносять в храм
для освячення плоди нового врожаю.

Звичай освячувати начатки подів сягає своїйм корінням ще в старозавітні часи. Люди таким чином дякували Господу за всі його дари й приносили частину їх в жертву. У перші століття християнства існували різні чини освячення плодів. У наш час Церквою урочисто освячується лише урожай меду і яблук.

Освячувати яблука люди приносять в храм на свято Преображення Господнього. Цей звичай прийшов на на наші землі разом з впровадженням грецького церковного календаря. Греки в день Преображення благословляли грона винограду, який до цього дня вже достигав в іхніх краях, і починали їсти його плоди. Оскільки в той час на Русі виноград ще не вирощували, його замінили яблуками. Цієї традиції дотримуються і до сьогодні. Однак освячення яблук у цей день ніяким чином не повʼязане зі святом Преображення Господнього.

Ще один важливий момент, про який варто памʼятати – це в чому сенс освячення плодів. Адже якщо ми не будемо замислюватися про християнське значення тієї чи іншої традиції, тоді й християнами нас важко назвати.

Тож коли ми приносимо початки урожаю в храм, не забуваймо, що зміст освячення плодів не в тому, що вони набувають якихось надприродних властивостей – ні. Таке ставлення до освяченого магічне і ніяк не співвідноситься з християнством.

Головне в освяченні – це подяка Господу за новий урожай. Адже завдяки Йому ми виростили, зібрали та споживаємо ці плоди.

Що стосується народного найменування свята, то такий звичай пов’язаний швидше за все з тим, що простим людям у давнину, коли доступу до писемних джерел майже не було, зручніше було використовувати спрощені назви. Такі найменування визначали не тільки саме свято, а й те, що потрібно освячувати у цей день. Так і зʼявилися три Спаси: медовий, яблучний і горіховий.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Втім, сьогодні ми живемо не в давні часи, а в дні, коли інформація потоком лється з усюди, коли історію свята можна миттєво знайти в інтернеті, задавши потрібну назву у пошуковій системі. Навіщо ж тоді спрощувати до побутового рівня те, про походження чого ми вірогідно знаємо з джерел?

Погодьтеся, назва «яблучний» Спас не тільки спотворює сенс свята та затьмарює всю велич Фаворської події, під час якої Ісус Христос показав свою Божественну славу, а й принижує Христа. У Господа багато імен, які відображають Його Божественну сутніть. Однак назва «яблучний» припустима хіба що для соку та варення, але ніяк не для Господа. Ось чому правильним буде називати свято так, як сформулювала для нас
Церква, а не народна свідомість.

Саме тому у день Преображення Господнього ми, перш за все, повинні вшанувати Господа й цю подію молитвою у храмі. А щоб відчути радість свята досконало, постараймося з’еднатися з Господом, долучившись Його Тіла і Крові. Тільки тоді ми можемо надіятися, що преображення відбудеться і в нашій душі і ми зможемо побачити сяйво Божества Ісуса Христа, яке удостоїлись побачити апостоли на горі Фавор.