Воїн Національної гвардії, який пройшов найважчі ділянки фронту та зазнав двох поранень, відійшов у вічність 10 лютого 2026 року

Теребовлянська громада повідомила про смерть захисника України, який був двічі важко поранений і демобілізований з лав НГУ. У Петра Головатого залишилися дружина, двоє синів, батько та двоє онуків.

10 лютого 2026 року помер захисник України, мешканець села Кровинка Петро Головатий, 1970 року народження. Він проходив службу в лавах Національної гвардії України та долучився до війська на початку повномасштабного вторгнення.

За інформацією міської ради, Петро Головатий перебував у зоні бойових дій на найскладніших ділянках фронту, двічі зазнав важких поранень. У 2023 році його демобілізували.

Парастас за покійним відбувся 10 лютого о 19:00 у селі Кровинка на вулиці Слобода, 115. Чин похорону запланований на 11 лютого о 13:00 за цією ж адресою.

«Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Петра Головатого стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Петра як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.