Великий піст – це найважливіший і найдревніший із багатоденних постів, це час підготування до головного православного свята — Світлого Христового Воскресіння. Піст встановлений для всіх: і монахів, і мирян. Його слід розуміти як рятівний засіб, свого роду лікування і ліки для кожної людської душі. «Піст не відштовхує від себе ні жінок, ні старих, ні молодих, ні навіть малих дітей, — говорить святитель Іоан Золотоустий, — але всім відкриває двері, всіх приймає, щоб усіх спасти». При неправильному відношенні до посту, без розуміння його істинного сенсу, він може, навпаки, стати шкідливим.
В результаті неправильного проходження пісних днів (особливо багатоденних) часто з’являються дратівливість, озлобленість, нетерплячість або ж марнославство, зарозумілість, гордість. Сенс посту полягає саме в викорінення цих гріховних якостей.
Коли втихомирюються пристрасті — просвітлюється духовний розум. Людина починає краще бачити свої недоліки, у неї з’являється спрага очистити свою совість і покаятися перед Богом. За словами святителя Василія Великого, піст робиться як би крилами, підносячи молитву до Бога. Святитель Іоан Золотоустий пише, що «молитви відбуваються з увагою особливо під час посту, тому що тоді душа буває легша, нічим не обтяжується й не пригнічується згубним тягарем задоволень». Для такої покаянної молитви піст — самий благодатний час.
Отже, постуючи тілесно, постимо і духовно. З’єднаємо піст зовнішній з постом внутрішнім, керуючись покорою. Очищаючи тіло стриманістю, очистимо і душу покаянною молитвою для набуття чеснот і любові до ближніх. Ось це і буде справжній піст, приємний Богові, а значить, і для нас порятунок.
Піст є час молитви і покаяння, коли кожен з нас повинен випросити у Господа прощення своїх гріхів і достойно причаститися святих Христових Таїн.