34-річний стрілець-помічникм гранатометника із села Лище поліг у бою на Донеччині, до кінця залишаючись вірним присязі Батьківщині

Підгайцівська громада прощалася із солдатом Олександром Олександровичем Пекним – стрільцем-помічником гранатометника десантно-штурмового батальйону, який героїчно загинув, захищаючи рідну землю. Прощальна церемонія відбулась 7 листопада, повідомили у фейсбук-групі громади.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

34-річний захисник України із села Лище загинув 27 жовтня 2025 року під час бойових дій поблизу населеного пункту Затишок Покровського району Донецької області.

У рідному селі земяка-героя зустрічали з глибокою шаною: місцеві жителі утворили живий коридор, стоячи на колінах, із Державними прапорами в руках та квітами, якими встеляли шлях кортежу.

Після прощання біля батьківського дому громада у молитві провела захисника до Храму Різдва Іоанна Хрестителя, де відбувся чин похорону. Під скорботні звуки військового оркестру, залпи салюту та виконання Державного Гімну України героя поховали з усіма військовими почестями на кладовищі по вулиці Шкільній.

Олександр Пекний – випускник Лищенського ліцею, був мобілізований до лав Збройних сил України у липні 2025 року. Він до останнього залишався вірним присязі та здійснив безсмертний подвиг, віддавши життя за мир і свободу своєї держави. У полеглого воїна залишилися батьки та брат.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Олександра Пекного стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Олександра як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.