Саме жінки-мироносиці першими принесли світові вістку про воскресіння Спасителя.

Їхній приклад вчить нас бути вірними навіть у найтемніші години

Перші свідки Воскресіння і приклад непохитної любові — Жінки-мироносиці

У глибокій тиші ранку, коли світ ще огортає морок, до Гробу Господнього прямували ті, хто не злякався темряви — жінки-мироносиці. Їхній шлях не був тріумфальним, у ньому не було певності. Вони не несли надії на диво — лише любов і відданість. Але саме вони першими почули: «Христос воскрес!»

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Мироносиці йшли, не думаючи про перешкоди. Вони не знали, хто відвалить камінь від гробу. Проте серця їхні були сповнені любові та вдячності. Вони несли миро — пахучу олію — щоби вшанувати Того, Хто був для них Учителем, Господом, Надією. І саме цю любов Господь винагородив.

Ангел, який об’явив їм радісну вістку про Воскресіння, зробив їх першими проповідниками Пасхи. Саме жінки, в культурі того часу часто зневажені, стали першими носіями звістки, яка змінила світ: Христос воскрес!

Сьогодні жінки-мироносиці є для нас прикладом. Прикладом, як діяти навіть тоді, коли невідомо, що попереду. Як не боятися, навіть якщо серце сповнене скорботи. Як бути вірними — не тільки в хвилини слави, а й тоді, коли все навколо здається втраченим.

У час війни, втрат і випробувань приклад мироносиць звучить особливо сильно. Робити, що можемо. Іти, куди слід. Любити, як вчили. Молитися, навіть коли болить. Бути тими, через кого пролунає: Христос воскрес!

Молитва до Святих Жінок-Мироносиць

О, благословенні святі жінки мироносиці, ви мир Христовий в серцях ваших носите! Вшановуємо вірність вашу, бо біля Хреста Господнього відважно вистояли. Ублажаємо і до Бога ревність вашу, бо нею проваджені, до гробу Господнього прибігли миром помазати прогребеного Владику. Прославляємо чисту любов, бо заради неї Воскреслий Господь найперше вам явився і радістю серця ваші наповнив. Шануємо і апостольську працю вашу, якою Христа воскреслого сміливо сповідували перед народами, владиками і царями.

Нині ж до вас з вірою і любов’ю прибігаємо і щиро просимо: ублагайте Всещедрого Життєдавця силою Хреста Його нам зміцнитися в подвигах любові і самовідданості утвердитися, душевним же і тілесним недугам нашим зцілитися. Хай засяє і нам благодать Воскреслого Христа, Бога нашого, і так ввійдемо у приготовлені нам Оселі Небесної слави, і там разом з вами сподобимося прославляти Трійцю Єдиносущну і Нероздільну на віки віків. Амінь.

Джерело: Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія