Докладна інформація про першу Всеукраїнську Конференцію, яка присвячена Почаївській Лаврі, та її важливе значення.

Огляд подій та вражень з конференції, приуроченої 90-річчю маніфестації

Першa Всеукрaїнськa нaуковa конференція, присвячена Почаївській Лаврі, відбулася 28 вересня 2023 року в Кременці. Організаторами заходу були Православна Церква України, зокрема Тернопільська єпархія, провідні українські історичні інститути, духовні навчальні заклади, місцеві науковці. Приймала учасників всеукраїнського наукового зібрання Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія.

Конференція розпочaлася із молебня у Преобрaженському соборі. Богослужіння, участь у якому взяли десятки священників з Тернопільської, Волинської, Рівненської, Чернівецької областей, очолили митрополит Луцький і Волинський Михаїл та митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Як наголосив модератор заходу професор кафедри історії ім. проф. М. П. Ковальського Національного університету «Острозька академія», доктор історичних наук, професор Андрій Смирнов, мета конференції – підкреслити з одного боку українськість, а з другого – православність Почаївської Лаври.

Приурочена до 90-річчя української маніфестації (вересень 1933), яка проходила під гаслом «Почаївська лавра мусить бути українською», Всеукраїнська наукова конференція транслювалася онлайн.

Роботу учасників заходу благословив предстоятель ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Вітальний адрес від нього зачитав митрополит Нестор.

Блаженнійший Епіфаній нагадав, що виникнення Почаївської Лаври пов’язують із київським чернецтвом, яке змушене було рятуватись від монгольського нашестя. Монастир відігравав в історії Православ’я важливу роль, будучи не лише осередком чернечого життя і молитви, але й світильником освіти і науки, прикладом благодійної діяльності, а найголовніше – був осердям формування української православної ідентичності як у регіоні Волині і Галичини, так і в цілому в межах давної митрополії Київської і всієї Русі.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

«Гасла великолюдної почаївської маніфестації 1933 року залишаються актуальними і в наш час. Як і 90 років тому, так і сьогодні в Україні триває боротьба за звільнення від московської духовної окупації. Бачимо кожного дня, як єднаються в українській помісній православній церкві все нові й нові парафії та монастирі, а люди скидають із себе російські пута. Переконані, що скоро прийде час і у величній православній Почаївській святині лунатиме молитва українською мовою за наших воїнів, за благочестивий народ, за нашу перемогу», – йдеться у вітальному слові Предстоятеля.

Священноархімандрит Свято-Успенської Почаївської Лаври, кандидат богословських наук, голова Синодального управління взаємодії з молодіжно-патріотичними громадськими об’єднаннями митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор, зазначив, що на конференції йтиметься не тільки про 1933 рік і українську маніфестацію, а й про всю історію Почаївської Лаври.

«Історія нашої святині неодноразово спотворювалася. тому що всі, хто приходили сюди: як українці, так і різні окупанти й зайди, – розуміли, що значення Почаївської Лаври для нашого регіону є дуже особливе. І не буде помилкою сказати, що Почаївська Лавра має для західного регіону України, для Галичини і Волині, більше значення, ніж Києво-Печерська Лавра для Наддніпрянщини. Значення Почаївської Лаври ми можемо порівняти зі значенням Софії Київської для Києва. Тому що дійно це є те осердя, навколо якого будувалася українська православна ідентичність наших предків, які жити на волинській і галицькій землі», – сказав митрополит Нестор.

Він зазначив, що багато людей, живучи до Другої світової війни у польській державі, де Православна Церква була заборонена, зберігали свою православну ідентичність, українськість, не піддавалися полонізації саме завдяки тому, що перетинали кордон цієї держави і йшли у Почаївську Лавру, щоб тут, на волинській землі молитися, відчувати себе православними українцями, а не окупованим підколеним народом.

Митрополит Нестор закликав на учасників конференції Господнє благословення і висловив сподівання, що вона стане ще однією цеглинкою на відбудову нової української Лаври.

«Нехай конференція проллє світло на історію Почаївської Лаври, розставить все на свої місця у нашій свідомості і з Божим благословенням це стане одним із важливих поштовхів, щоб Лавра знову стала українською православною святинею», – резюмував владика Нестор.

НАШ ТЕЛЕГРАМ

З напутнім словом звернувся до присутніх і митрополит Луцький і Волинський Михаїл, який у свій час був ченцем Почаївської Лаври.

На його переконання Почаївська Лавра не належить комусь одному – вона належить усім. І завдання конференції не стільки довести приналежість Лаври комусь конкретно, а утвердити самих себе у думці, що це святиня, яка належить саме українському народу. А якщо так, то логічне питання: що там робить московський патріархат?

«Це наша святиня! І тому – геть московського попа з Почаївської Лаври!» – закликав владика Михаїл.

Учасників конференції також привітали ректор Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії, кандидат фізико-математичних наук, професор Афанасій Ломакович, Кременецький міський голова Андрій Смаглюк, директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Вадим Микулич.

Дослідженнями про Почаївську Лавру, її роль і місце в українській історії та сьогодення окуповоної московю святині поділилися:

  • професор кафедри журналістики та зав’язків з громадськістю Київського національного університету культури і мистецтв, доктор філологічних наук, професор Микола Тимошик;
  • доцент кафедри історії і методики навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, вчений секретар Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, кандидат історичних наук Володимир Собчук;
  • старший науковий співробітник відділу історичних пам’яток Науково-дослідного інституту українознавства, доктор історичних наук, доцент Михайло Довбищенко;
  • директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига;
  • доцент кафедри Священного Писання і Богослів’я Богословського факультету Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук, доцент протоієрей Микола Цап’юк;
  • ректор Рівненської духовної семінарії, кандидат наук з богослов’я протоієрей Віталій Лотоцький;
  • викладач Рівненської духовної семінарії, магістр богослів’я 
    диякон Андрій Мартинюк;
  • професор кафедри церковної історії Рівненської духовної семінарії, доктор історичних наук Володимир Борщевич;
  • професор кафедри історії ім. проф. М. П. Ковальського Національного університету «Острозька академія», доктор історичних наук, професор Андрій Смирнов;
  • провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, професор Київської православної богословської академії, доктор історичних наук, доктор церковно-історичних наук Ірина Преловська;
  • професор Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор Генріх Стронський;
  • професор Волинського національного університету імені Лесі Українки, професор Волинської православної богословської академії, кандидат історичних наук, професор Микола Кучерепа;
  • бакалавр богослов’я, спеціаліст культурології Денис Таргонський;
  • ігуменя монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці, кандидат філологічних наук, B.A. History, University of York Даниїла Бакай;
  • клірик Тернопільської єпархії протоієрей Василь Хоміцький.

ДЖЕРЕЛО: Пресслужба Тернопільської єпархії ПЦУ