21 липня вшановують пам’ять великомученика Прокопія, йому моляться для успіху в подорожі, благополуччя в дорозі.

В ІІІ столітті в знатній благочестивій сім`ї народився син, якого назвали Неаній. Батько його Христофор був християнином, а мати Феодосія ревною язичницею. Батько рано помер і мати виховала його в язичницьких звичаях та навчила поклонятись ідолам. Юнак отримав хорошу освіту і почав служити при дворі імператора Діоклетіана. Згодом імператор переконався в його чеснотах та присвоїв Неанія звання воєводи.

У 303 році почалось нове гоніння на християн і Неоній отримав наказ переслідувати і нищити Церкву Божу. По дорозі в Єгипет, неподалік від міста Апамен, під час бурі, Неоній сподобився бачити явлення Господа Іісуса Христа.  Який спитав юнака: «І ти йдеш на Мене, Неаній?». Юний проконсул зміг лише відповісти: «Хто Ти, Господи?». Господь сказав: «Я – розп’ятий Син Божий». Після усього, що сталося з ним, Неаній перетворився з гонителя в ревного послідовника Христа. Він наказав зробити собі золотий хрест і відтоді воював тільки проти язичників, завжди їх перемагаючи.

Після однієї такої перемоги він повернувся, радісний, до матері. Феодосія ж не знаючи про навернення сина, стала йому радити принести жертву своїм богам. Неаній відказав на те, що вірить тільки в Христа і Йому одному поклоняється. Він намагався пояснити матері, що її боги це бездушні шматки дерева. Та вона не зрозуміла. Тоді юнак узяв хрест і просто розтрощив ідолів у неї на очах. Розгнівана мати побігла скаржитися на сина імператорові. Неанія негайно схопили і стали катувати, вимагаючи, щоб він зрікся Христа й приніс жертву поганським богам. Але воїн Христовий мужньо терпів нелюдські страждання, не зрікаючись своєї віри. Після численних допитів і тортур, Неаній був відправлений у Кесарію Палестинську, де прийняв хрещення з ім’ям Прокопій від Самого Господа, який прийшов до нього у в’язницю.

Мученик Прокопій був усічений мечем у 303 році.

«Господи, Ти створив мене для Себе, й неспокійне серце моє, аж доки не спочине в Тобі!»
Св. Августин