Борщівська громада в жалобі: молодий воїн-земляк поліг на Донеччині, захищаючи свободу та незалежність Батьківщини

Біль, який неможливо виміряти словами, знову прийшов на Борщівську землю: Небесне воїнство поповнив ще один ангел – на фронті загинув 22-річний захисник України із Верхняківців. Клята війна, що не знає жалю, обірвала життя зовсім юного патріота, жителя села Верхняківці — солдата Віталія Яцентюка. Йому назавжди залишиться двадцять два…

НАШ ТЕЛЕГРАМ

Віталій народився 15 липня 2003 року. Він належав до того покоління, яке мало будувати нову Україну, кохати, ростити дітей і втілювати найсміливіші мрії. Проте, коли ворог прийшов на нашу землю, юнак не залишився осторонь. Він обрав шлях воїна, ставши на захист кожного з нас.

Серце молодого захисника зупинилося 21 січня 2026 року. Віталій загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району, що на Донеччині. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, віддавши своє молоде життя за свободу та незалежність Батьківщини.

Борщівська громада схиляє голови у невимовній скорботі. Сьогодні ми всі єднаємося у молитві за душу новопреставленого воїна та висловлюємо щирі співчуття родині, друзям і побратимам Віталія. Немає таких слів, які могли б розрадити батьків, що втратили сина у самому розквіті сил.

Віталій Яцентюк став символом незламності нашого духу. Його подвиг — це вічне нагадування про ціну, яку ми платимо за право жити на своїй землі. Світлий образ юного Героя назавжди залишиться в пам’яті односельців та всієї громади.

Траурний кортеж із тілом загиблого захисника України Віталія Яцентюка зустрічали «на щиті». Віддати останню шану воїну вийшли сотні мешканців міста та навколишніх сіл. Борщівʼяни, схиливши коліна, з державними прапорами в руках та спільною молитвою на устах, утворили живий коридор пам’яті.

Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Віталія Яцентюка стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Віталія як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.