26-річний командир взводу загинув у боях на Донеччині, віддавши життя за свободу Батьківщини, — земляки зустріли Героя живим коридором пошани

Микулинецька громада у глибокій скорботі зустрічає полеглого на війні захисника України Михайла Ониськіва.

Дороги Микулинецької громади знову вкриються квітами та живим коридором пошани. На щиті до рідного дому повертається молодший лейтенант Михайло Віталійович Ониськів — молодий офіцер, який віддав своє життя за свободу Батьківщини у запеклих боях на Донеччині.

Підтримати молитву

Михайло Ониськів народився 29 грудня 1997 року. Попри молодий вік, він обрав шлях відповідальності та професійного захисту держави, ставши командиром взводу. Його життя обірвалося 7 листопада 2024 року на Лиманському напрямку. Протягом тривалого часу тривали необхідні процедури, і лише зараз Герой зможе знайти вічний спокій у рідній землі.

У віці 26 років Михайло вже керував підрозділом і вів за собою побратимів. Його загибель — це непоправна втрата для армії та громади, адже Україна втратила молоде покоління професійних командирів, які мали будувати майбутнє країни.

Сьогодні, 7 лютого 2026 року, мешканців громади закликають гідно зустріли воїна-земляка. Рідне село Ладичин прийняло свого захисника для останнього прощання. Люди вийшли з лампадками та державними стягами й утворили живий коридор шани вздовж усього маршруту.

Громада висловила найщиріші співчуття родині, друзям та побратимам молодшого лейтенанта. Нехай Бог дасть сили витримати цей важкий біль. Михайло Ониськів назавжди залишиться в пам’яті як мужній офіцер, який не зламався перед ворогом.

«Захищаючи Батьківщину від російської нечисті, гинуть найкращі сини України. Вічна пам’ять і слава відважному Воїну, який поклав на вівтар Вітчизни найцінніше – своє життя! Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Нехай добрий, світлий спомин про воїна-земляка Михайла Ониськіва стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті близьких, друзів, бойових побратимів, усіх хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…

Молитва за всякого померлого

Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого Михайла як Милосердний і Людинолюбний, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Трійці славимого, вірував і Одиницю в Трійці і Трійцю в Одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав. Будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой: нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя — правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.