20-ті числа лютого стали для нашого народу особливо болючими. За кілька днів настане чорна дата – початок повномасштабної агресії росії проти України. А сьогодні ми згадуємо Героїв Небесної Сотні – мирних протестувальників, яких дев’ять років тому за наказом проросійської влади розстріляли в самому центрі нашої столиці.

Їх тоді вбили за те, що вони за покликом серця захищали свободу, право вибору, гідність, справедливість. За це ж росіяни вбивають українців і сьогодні – за бажання жити у вільній, демократичній і європейській країні, за бажання захистити своє – рідну країну, її незалежність і право нашого народу вільно робити свій вибір.

Тоді, дев’ять років тому, Михайлівський Золотоверхий монастир відчинив свої двері і прихистив поранених. І нині наша Церква – також зі своїм народом, інакше й бути не може.

Як би не було важко і часом навіть страшно, але шляху назад у нас немає. Ми не маємо права на відчай чи безнадію, бо перед нами завжди буде пам’ять про подвиг і приклад тих, хто віддав найдорожче, свої життя, захищаючи та бажаючи кращого життя для нашого народу, нашої Батьківщини, для нас із вами. Тому молімося за них, не забуваймо і продовжуймо їхню справу – борімося!

Вічна пам‘ять і слава Героям Небесної Сотні та всім, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України.